Комп’ютери підібрали ключ до мови стародавньої цівілізації
- 27 Кві 2009 13:29
- 54
- 3 коментарі
Піктограми, що збереглися на печатках із міст цивілізації долини Інду, є записом усної форми мови, а не набором символів.
Такого висновку дійшли дослідники з університету американського штату Вашингтон на чолі з професором Раджешем Рао (Rajesh Rao). Вони використовували низку статистичних методів для аналізу піктограм та опублікували свої висновки в журналі Science. Синопсиси матеріалу наводить кілька видань, зокрема, Wired, New Scientist і The Guardian.
Так звана писемність долини Інду збереглася у вигляді коротких послідовних знаків на стеатитових печатках та інших предметах. Середня довжина написів становить 4 або 5 знаків. Найдовша послідовність має 27 знаків. Важливо, що знаки рідко повторюються. У 2004 році троє дослідників – Стів Фармер (Steve Farmer), Річард Спрот (Richard Spoat) і Майкл Вітцель (Michael Witzel) – припустили, що піктограми не стосуються мови, а є символами, пов’язаними з владою або релігією, а не позначеннями слова, складу або звуку.
Раджеш Рао та його колеги з університету штату Вашингтон проаналізували написи з долини Інду, щоб оцінити умовну ентропію послідовностей символів. Вони встановили, що в штучних мовах, наприклад, у мові програмування Fortran, послідовності дуже стійкі, отже, їх ентропія мала. Слова, записані знаками живих мов, мають досить багато комбінацій, і ентропія там вища, ніж у штучних мов. У немовних послідовностях символів (наприклад, у записах нуклеотидной структури ДНК або амінокислотної структури білка) ентропія ще вища. Згідно з висновками Рао, ентропія послідовності знаків з долини Інду задовольняє критерії живої мови.
Якщо гіпотеза Рао правильна, то цивілізацію долини Інду можна вважати писемною. Щоправда, відкритим залишається питання, якою мовою говорили й писали представники цієї культури, що процвітала в III тис. до н. е.
Зазначимо, що вже через добу після публікації статті Рао в Science Стів Фармер, прихильник неписьменної гіпотези, щодо цивілізації долини Інду опублікував спростування, в якому припустив наявність методологічних неточностей у роботі Рао. Він також вказав на політичну ангажованість проблеми: Індія потребує наукового доказу своєї культурної першості.





Багато років тому до мене потрапила стаття,яку надрукував шанований міжнародний журнал, про прочитання текстів одного з індіанських племен завдяки застосуванню теоріі груп(алгебра) польським математиком. У кожної мови своя логічна структура, свй становий хребет, який рано чи пізно буде прочитано. Але з ходом часу змінюється спосіб мислення, тому , гадаю, не менш цікавішою для користувача ( не дослідника, якого цікавить методологія в першу чергу) була б інформація, що з цього тексту вдалось довідатись, чим збагатилась історія. Що ви можете додати з цього приводу?
Перепрошую, цікавою, після правки закралась помилка
“…стеатИтових”, “…нуклеотИдноЇ”, “…політичну ангажованІСТЬ”.
3-