Львівський письменник написав оперу «Данило Галицький»

gorakПисьменник Роман Горак, який є директором Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка, дослідником життя і творчості Каменяра, а також автором художньої белетристики, написав драматургічну основу до вистави «Божевільна», зреалізованої на сцені театру ім. М. Заньковецької, та майбутньої опери «Данило Галицький».

Прем’єра вистави «Божевільна» на Камерній сцені театру ім. М. Заньковецької запланована на 28 травня. Поставила цю драму без антракту режисер народна артисткаУкраїни Алла Бабенко, із якою над виставою працювали хормейстер Оксана Ржепецька, помічник режисера Костянтин Ткаченко та артистка Олександра Люта у ролі Ольги.

«Дія відбувається 28 травня 1916 року, це візії дружини Івана Франка у божевільні. Вона «божевільна» тому, що вийшла заміж за Івана Франка, «божевільна» тому, що поїхала в Галичину, «божевільна», бо вирішила вступити у бій із галицьким середовищем і світом, який допровадив її до божевільні», – так резюмує свою п’єсу Роман Горак.

Лібрето опери «Данило Галицький», яку планують поставити 2010 року у Львові, також є оригінальним авторським твором і не опирається на жоден з відомих літературних творів, написаних на цю тему. Пишучи свого «Данила Галицького» Роман Горак мав на меті збудити гордість за нашу історію, за вирішальну роль наших пращурів у врятуванні цивілізації та гордість за наш народ, який в дуже складних історичних умовах зумів проявити глибоку християнську любов до тих, кого могли очікувати полон та рабство, виявив високі моральні та патріотичні якості, що стали запорукою звершення його історичної місії. Основна ідея твору: вірити в свій народ і в його сили потрібно завжди, бо саме ця віра приводить до перемоги. Волю і державність потрібно виборювати і не сподіватися на обіцянки допомоги від інших.

В основу «Данила Галицького» покладені події з історії нашої держави часів Галицько-Волинського князівства, зафіксовані літописними джерелами, а також іншими історичними джерелами, звідки автор черпав матеріал. Окрім матеріалів з історичних джерел, у творі присутній і суто художній елемент, який логічно пов’язаний з основною сюжетною лінією і надає більшої виразності та драматизму. В опері діє ціла низка історичних осіб, а також персонажі, які є уособленням народу. Твір охоплює внутрішні суперечки тодішнього суспільства, зокрема Данилового оточення, боротьбу за престол, героїзм народу, на долю якого випали найважчі історичні випробування і які він з гідністю витримав. Правління великого Данила Галицького привело до врятування європейської цивілізації від знищення її руйнівними набігами татаро-монгольських орд. Саме за майбутнє процвітання цієї цивілізації українці платили чисельними жертвами, взявши на себе основний удар орди і перегородивши їй дорогу.

«Наскрізною є тема жертви. Король Данило приніс багато жертв, щоб створити ту державу, яку він мав. Ми як народ також принесли дуже велику жертву, щоб перегородити татарам і монголам шлях до Європи. Було багато обіцянок, нам давали багато чого, навіть корону, але рятувати Європу довелося самотужки. Тому була така ідея назвати цей твір «Порятунок Європи», або подати це другим заголовком», – зізнався Роман Горак.

За словами письменника, йому «хотілося пройтися всіма шарами тодішнього суспільства, наскільки це дозволяли література, народні перекази, адже у творі повинні бути різні лінії: лірична, героїчна, драматична. Якщо чесно, то драм там є аж занадто багато, але мені хотілося, щоб опера була таким масштабним полотном, як «Хованщина». Я хотів показати дух народу, і те як те, що було колись, перегукується із сьогоднішнім днем: ті суперечки, які велися навколо Данила Галицького тоді, і ті, що ведуться тепер – аналогічні. Це вдячний матеріал, тому я дуже хотів над ним працювати», – розповів Роман Горак, який не надто сподівається, що лібрето може бути опублікованим окремою книжкою. «Ну, хто в нас зараз хоче друкувати якусь п’єсу? Де ви бачили такого видавця?», – з гіркотою зауважив автор римованої прози, якою написане лібрето до опери «Данило Галицький».

ZIK

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики