Видавництво «Каменяр» просить вибачення у Ліни Костенко

Ліна Костенко на презентації «Берестечка». Фото Романа Малка
Ліна Костенко на презентації «Берестечка». Фото Романа Малка

22 березня під час презентації перевидання «Берестечка», здійсненого видавництвом «Либідь», Ліна Костенко публічно висловила своє незадоволення тим, що львівське видавництво «Каменяр» свого часу видало цей історичний роман у віршах без згоди авторки.

Цими днями директор видавництва «Каменяр» Дмитро Сапіга на прохання журналістів дав свої пояснення довкола ситуації, що склалася.

«Сподіваючись на великодушність Ліни Василівни Костенко, я прошу вибачення у письменниці, за ситуацію із перевиданням на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України у Програмі випуску соціально значимих видань її твору «Берестечко», не дочекавшись підписаної угоди з боку автора, шкодую, що завдав їй гіркоти, хоч жодного наміру заробляти чи спекулювати цим високим іменем не мав», – зазначив Дмитро Сапіга. За його словами, 16 грудня 2003 року видавництво «Каменяр» уклало договір із Державним комітетом телебачення і радіомовлення України про те, що у Програмі випуску соціально значимих видань підготує до друку «Берестечко» Ліни Костенко. Робота видавництва із авторкою провадилася далеко заздалегідь перед укладанням згаданої угоди між «Каменярем» та Держкомтелерадіо.

«Усі роки, що ми готували цю книжку, була усна згода автора на видання. Я не раз бував у домі Ліни Василівни, ми погодилися взяти за основу канонічний текст «Берестечка», виданий 1999 року. Довга і тісна співпраця із Ліною Василівною Костенко стосувалася її бачення художнього оформлення. Із попереднім художником ми запропонували аж три варіанти ілюстрування. Дещо обговорювали і під час присутності її доньки Оксани Пахльовської. Завжди Ліна Василівна гостинно мене приймала, була радою, бесіди із нею були надзвичайно цікавими. Але час спливав, мене підтискали терміни освоєння бюджетних коштів, а того варіанту, який би задовольняв Ліну Василівну, художник не зміг створити, тому я зрозумів, що треба шукати іншого ілюстратора. Ним став житомирський художник Сергій Носок, який спроектував книжку із чорно-білими ілюстраціями та обкладинкою, де тема розбитого дзеркала розвивалася далі в посторінкові малюнки. Угоду із автором тексту я особисто надавав Ліні Василівні, а згодом іще кілька разів надсилав її поштою, однак підписаною угода до видавництва не повернулася», – розповів Дмитро Сапіга.

За угодою загальна сума бюджетного фінансування видання «Берестечка» становила 43 тис. 400 грн. Наклад у 2000 примірників передбачав собівартість книжки у графічному оформленні та твердій оправі 21 грн 70 коп. Проект передбачав виплату гонорарів автору тексту та ілюстрацій (ці кошти були одразу депонованими і видавництво зобов’язувалося їх виплатити після підписання договорів із автором та ілюстратором).

Жоден примірник зазначеної книжки не мав потрапити у продаж, а передбачався для обласних бібліотек, що перебувають у підпорядкуванні Міністерства культури (33) та Міністерства освіти (26).

За матеріалами ZIK

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики