У Празі видали Олега Ольжича
- 22 Кві 2011 17:28
- 124
- 4 коментарі
Цього тижня у Празі вийшла збірка поезій Олега Ольжича «Загибель Ікара» – над перекладами працювала група чеських україністів на чолі з професором Карлового університету Аленою Моравковою.
У вибраних творах пізнаємо юного Олега Ольжича, який народився в Житомирі, його шлях до поетичних вершин і людську долю, яка складалась у Відні, Берліні й Празі, і врешті трагічну загибель поета в нацистському концтаборі Заксенхаузен.
«Думаю, що появою таких публікацій ми сприяємо розкриттю історії українсько-чеських відносин, а це має для нас дуже велике значення. Також, наскільки я знаю думки наших студентів – і українців, і чехів, – то історія поетів української діаспори їх дуже цікавить. Студентів зворушують і до них промовляють їхні трагічні долі. А тому вважаю, що ми не даремно оживляємо ці імена. Крім цього, такі поети, як Олесь, належать до образу української Праги, а українська Прага є частиною загального образу Праги», – каже упорядник та перекладач Алена Моравкова.
За матеріалами www.radiosvoboda.org
Чудово. Здається, чехи завжди стримано ставилися до українців (деколи – як Гашеків Водічка до мадярів). І такий добрий жест.
Може б, шановні пражани на чолі з п. Моравковою продовжили добру справу і видали одного за одним всіх поетів з цього гурту – Ю. Клена, Лятуринську, Мосендза, Телігу, Ю. Липу та ін.? Ото було б розкриття історії!
Na zhal, knyzhka maje dosyt pomylok, i mizhinshym, Ljaturynsku, Telihu ti. Moravkova vzhe vydala, tilky ci knyzhky ne znaxodjatsja na rynku, chomu todi vyxodjat?!?
Вас нелегко зрозуміти, п. Ukrajinist. Чому “книги не знаходяться на ринку”? Що означає “знаходитися на ринку” – БУТИ У ПРОДАЖУ, НА ПОЛИЦЯХ КНИГАРЕНЬ? Їхній наклад по 10 примірників і нема що виставляти? Чи не купують їх чехи – Лятуринську, Телігу? А ось же п. Моравкова твердить, що вони чеських “студентів зворушують”.
Далі. Ви кажете, що переклад Ольжича “має досить помилок”. Маєте на увазі, що переклад поганий чи погана коректура (вичитка)?
Висловлюйтеся, будь ласка, ясніше.
“чехи завжди стримано ставилися до українців” – судячи з доступних публікацій та історії взаємин у нас з Чехами були завжди теплі стосунки. Це підтверджує давня українська діаспора в Празі, випускники і викладачі Празького університету та мистецьких шкіл, де вчилося і працювало багато українців. У нас ніколи не було військових протистоянь.Нагадаю лиш кілька імен і прикладів такої співпраці – Франтішек Ржегорж, Євген Филимонович, Маланюк, Ян Амос Коменський, Пилип Орлик, Григір Орлик, Микола Бантиш-Каменський, Олександр Олесь, українська Академія в Подебрадах, пПедагогічний інститут імені Драгоманова в Празі і багато чого іншого. Тому нам треба плекати і розвивати ці добрі взаємини в усіх напрямах.