Стефан Хвін. Ганеман
- 03 Чер 2011 12:11
- 356
- 13 коментарів
Стефан Хвін. Ганеман : роман. Пер. з польської Ігоря Пізнюка. – К. : Аграр Медіа Груп, 2010
«Ганеман» – це майстерна, вишукана оповідь, в якій історії окремих, «маленьких» людей переплітаються з долею Вільного Міста Данциґа. Міста, котре змінює своїх мешканців, назву (на Ґданськ), деякі зовнішні атрибути, але зберігає той Genius loci, що вабить і полонить своєю неповторністю. Хтось із критиків, характеризуючи роман Стефана Хвіна «Історія одного жарту», написав, що це «спроба реконструкції ґданських місць і подій, котрі з роками перетворюються на скарб духовної генеалогії, в приватний літературний міт», – так можна сказати і про «Ганемана».
Ганеман – один із головних героїв роману, німець, котрий, утративши кохану, байдуже ставиться до того, чи залишитися в Ґданську, чи тікати на Захід. Ганеман постає «робінзоном», який намагається з того, що залишилося – речей, спогадів, – зліпити нове життя. Через нього, а також очима «прибульців» зі сходу (поляків), письменник відстежує, як міняється місто. Світ речей, котрий посідає в романі чільне місце, слугує символом знищення, назавжди втраченого минулого. У сюжетну канву також уплетено історії двох відомих самогубств: Гайнріха фон Кляйста з Генрієттою Фогель та Станіслава Іґнаци Віткевича (Віткаци), що посилюють напругу навколо подібної спроби Ганки, українки.
Wow!
Дуже гарний твір, щоправда, краще за все читати його польською, бо, на жаль, український переклад не зберіг усіх евфонічних окрас, що є в оригіналі. Мушу попередити, що це важка проза, де треба думати.
Звичайно, радує вихід першої книжки Хвіна українською. Це якісна література.
Справді — нарешті!!! Наскільки знаю, переклад давно готовий, публікувалися навіть фрагменти у “Потязі”. А от на книжку чекали й чекали. Але є. І це головне.
А от щодо коментаря “СудВишні”, то цікаво, де він/вона дістали книжку, оскільки в книгарнях її немає.
Переклад незграбний, книжка нередагована.
Ага. Де можна купити книжку? Якось в книгарнях не бачив.
І друге “ага”: якщо критика шановних дописувачів (коментаторів) не підкріплена прикладами, то гріш ціна такій критиці.
Стефан Хвін у польській Вікіпедії: http://pl.wikipedia.org/wiki/Stefan_Chwin.
Про Хвіна в “Потязі 76″: http://www.potyah76.org.ua/author/?a=82.
Уривки з книжки українською: http://www.potyah76.org.ua/potyah/?t=114
Першій “азі” Цікавий стиль: “ЯКОСЬ в книгарнях не бачив”.
Це приклад. А ось прикріплена критика. Вирази у цьому ж стилі: “ЯКОСЬ не побив коліно”, “РАПТОМ в четвер наївся” і т. д.
Напишіть ще щось.
Мені видається, що “азі” йшлося про критику українського перекладу Хвінового “Ганемана”.
Отож Ви, beatle, кажіть щось – якщо, звісно, спроможні – про якість перекладу, а не про стиль коментаторів.
Зрештою, можете прокоментувати мій “цікавий” стиль.
“Ганеман” асоціюється мені із прозою Гюнтера Грасса, зокрема з його “Бляшаним барабаном”. Раджу прочитати що Хвіна, що Грасса (хто не читав).
А переклад добрий, навіть дуже добрий.
Хтось знає, де можна придбати цю книгу?
Зверніться до видавництва.
http://mybook.in.ua/?mode=book&author_id=11065