Добрий чарівник Каспаравічюс

Кястутіс Каспаравічюс
Кястутіс Каспаравічюс

«Ну чому в моєму дитинстві не було таких книг?!» — зазвичай такою є перша реакція нинішнього дорослого, коли він бачить книги для дітей литовського письменника й ілюстратора Кястутіса Каспаравічюса. Автор ілюстрацій до близько 50 книг (із яких тексти писав до 9-ти), володар почесної медалі імені Андерсена, двічі переможець книжкового ярмарку в Болоньї, «справжня гордість Литви», Кястутіс Каспаравічюс, нарешті, добрів і до українського читача. Нині перекладено й видано його чотири книги: «Зникла картина», «Садівник Флоренціюс» (названа кращою дитячою книгою Литви), «Заєць Морквус Великий» і «Білий Слон». Книги Кястутіса Каспаравічюса  вийшли в тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан» у доброму перекладі Оляни Рути. Видання було «підкріплене» двома презентаціями за участі самого автора – у київській та львівській книгарнях «Є». Нині ж, незважаючи на доволі «кусючу» ціну, не всі книги легко придбати – їх то розкуповують, то не встигають постачати. Але в будь-якому разі, це свідчить про успіх, про жвавий інтерес спраглих якісних дитячих видань маленьких і великих українців.

У чому ж загадка й особливий шарм литовського письменника й ілюстратора, чому ці видання хочеться пропонувати маленьким читачам?

Кястутіс Каспаравічюс. Зникла картина / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2010
Кястутіс Каспаравічюс. Зникла картина / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2011

Малюнки К.Каспаравічюса вирізняються дуже цікавим і оригінальним творчим стилем, упізнаваним після перегляду кількох із них. Він уважний до деталей (очевидно, добре знає, що діти полюбляють розглядати написане відтвореним на малюнку поруч – і слимачка, який створює автомобільний затор, уже півдня лізучи через пішохідний перехід до газетного кіоска і кошик із суничками перед входом до будинку, і ложку з виделочкою в сумочці ненажери-свинки). Часто малюнками художник навіть доповнює текст, додає йому симпатичних штрихів, як-от підмощені подушечки під трубою, по якій спускаються пожежники, чи будиночок жирафа формі жирафа «Книги мають бути такі, — стверджує К. Каспаравічюс, — що в них можна гортати сторінки довго, розглядати малюнки, не читаючи тексту, або, навпаки, читати, не звертаючт уваги на ілюстрації».Та найголовніше – литовський ілюстратор уміє намалювати так, що після перегляду його малюнків мимоволі хочеться по-дитячому щиро всміхатися.

Непоодинокі в ілюстраціях художника й «дорослі» жарти, розглядаючи які, усміхнуться або мама-тато, або сам юний читач, але трішки згодом, коли їстиме більше каші, підросте й ностальгійно захоче погортати улюблену з дитинства книгу. Наприклад, у книзі «Зайчик Морквус Великий» К.Каспаравічюс «жартує», коли пише про мрію маленького зайчика  якнайшвидше великим, то малює пам’ятник Зайця-Наполеона, або ж – через кілька сторінок, — змальовуючи заячу оселю, на унітазі, пардон, мостить книжку – навряд чи такий гумор уторопає маленький читач. Очевидячки, дещо автор «адресує» таки й батькам юного бібліофіла.

Кястутіс Каспаравічюс. Садівник Флоренціюс / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2010
Кястутіс Каспаравічюс. Садівник Флоренціюс / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2011

В одному з інтерв’ю Кястутіс Каспаравічюс розповів, що, проілюструвавши кілька десятків книжок «класики» (у його доробку — неперевершені ілюстрації до казок Андерсена, «Барона Мюнхаузена», «Бременських музик» та багато-багато інших), одного разу він відгукнувся на прохання… китайського видавництва взяти участь у благодійному проекті: написати й проілюстувати свою історію, адресувавши її дітлахам, які постраждали від землетрусу… Після неймовірного успіху «Безглуздих історій» (в Україні не видавалися) не відважився признатися, що то була перша спроба – так він поєднав у собі ілюстратора й письменника. І відтоді книжки письменника К.Каспаравічюса розпочали мандрівку світом: нині його історії перекладено на понад 20 мов, його однаково друкуються по всій планеті. Такий дивний старт письменницької діяльності в ілюстратора К.Каспаравічюса, мабуть, не випадковий, адже він — на диво добрий письменник, зовні навіть схожий на казкаря-чарівника. У його книгах спілкуються тварини й квіти, оживають предмети побуту й рухаються зображення на картинах. Він наче вдихає життя у побутові речі, що нас оточують, і змушує по-новому, небанально, на них дивитися. Водночас, кожна розповідь К.Каспаравічюса — це неймовірно тонко й ненав’язливо поданий урок – любові, добра, уважності та інших рис, які тільки так дітям і варто подавати. І найголовніше — К.Каспаравічюс дуже тонко обходить підводні рифи набридлого й нестерпного моралізаторства, яким так часто «грішить» дитяча література.

Кястутіс Каспаравічюс. Заєць Морквус Великий / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2010
Кястутіс Каспаравічюс. Заєць Морквус Великий / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2011

Інший урок К.Каспаравічюса — пізнавальний. І подано його не менш майстерно та ненав’язливо. Наприклад, в оповіданні «Садівник Флоренціюс» автор вибудовує чудовий перелік барв троянд, що квітнуть у садку ведмедика-садівника: сніжно-білий, лебедино-білий, молочно-білий, колір рожевого суничного торта, колір ненадкушеного персика, колір крові, колір закоханих папуг, колір кроликового носика тощо. Маленькі читачі К.Каспаравічюса навчаються думати, відчувати й фантазувати, або й гратися — адже такий ряд стає цікаво доповнити своїми барвами.

А в книжці «Зникла картина» К. Каспаравічюс розгортає справді детективний сюжет довкола реальної картини Паулюса Поттера «Сторожовий пес» (і не сумнівайтеся, в К.Каспаравічюса цей пес не тільки оживає і сходить із картини, а й просить надалі не прив’язувати його ланцюгом, оскільки нікуди втікати він не збирається). Я впевнена, що згодом маленький читач неодмінно впізнаватиме цю картину (до речі, ілюстратор наприкінці книжки подає репродукцію). Адже чудова ідея — розгорнути навколо живописного полотна оповідання для дітей, тільки наприкінці зізнавшись, що картина, про яку йшлося, — реальна. Аж уявилося, які сюжети для діток можна закрутити навколо полотен, скажімо, Катерини Білокур.

Кястутіс Каспаравічюс. Білий слон / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2010
Кястутіс Каспаравічюс. Білий слон / Пер. з литов. О.Рути. — Тернопіль: Навчальни книга — Богдан, 2011

Приємно й те, що в час мультиків про роботів та агресивних ком’ютерних ігор книжки Кястутіса Каспаравічюса – спокійні й розважливі, оповідь письменника та ілюстратора по-андерсенівськи виважена й погідна. Загалом, усі книжки витримано «у стилі» – вічні людські теми на тлі доброї старої «буржуазної» Європи. Всі події неодмінно відбуваються в невеличкому містечку — Ведмежому, Заячому чи просто неназваному містечку з вулицями Вузька, Широка, Надії тощо, залежно від почувань одного з героїв: Зайчика Морквуса (Морквусика), ведмедички Співунки, Водія Такса чи Шимпанзе Мармизи.

На презентації в Києві Кястутіс Каспаравічюс малював із дітьми великого слона, на спину якому діти клеїли паперові яблучка із записаними на них своїми мріями та бажаннями. Письменник обіцяв, що ці бажання неодмінно здійсняться. Прочитавши чотири книжки Кястутіса Каспаравічюса, я також повірила письменнику і тепер можу з цілковитою серйозністю стверджувати: бажання таки здійсняться. А ще — кортить якось доклеїти своє.

Переглянути ілюстрації К.Каспаравічюса можна тут.

Ірина Троскот

Народилася 1981 року в Івано-Франківську. Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка. Працювала у пресі й книжкових видавництвах. Від 2012 р. - головна редакторка сайту "ЛітАкцент"