Львівський літфест: потрібне перезавантаження!

Андрій Любка
Андрій Любка

Отож, пережили. Головна літературна подія року – Форум видавців у Львові (вкупі зі Львівським міжнародним літературним фестивалем, Молодою Республікою Поетів та Фестивалем перекладів) – уже позаду, тож саме час, аби підбити перші підсумки. Зупинюся на Львівському міжнародному літературному фестивалі.

По-перше, треба щиро подякувати всім організаторам і людям, котрі підтримали цю подію: починаючи від Президента Форуму видавців пані Олександри Коваль та координатора літфесту Григорія Семенчука – до закордонних посольств та безлічі кав’ярень, театрів та книгарень, які приймали в себе акції фестивалю. Безперечно, це величезна організаційна робота, самовіддана й часто невдячна.

Цьогоріч на Львівський міжнародний літературний фестиваль приїхало понад 320 письменників з 26 країн та 5 континентів. І цифра, і географія вражають: тут вам і цьогорічні «дебютанти» Форуму – Австралія, Нова Зеландія, Конго, Казахстан, Нігерія, і почесна країна-гість Швейцарія, і вже звичні Польща, Франція, Чехія, Австрія, Німеччина, Росія, Шотландія, Білорусь, Іспанія, Грузія, Ізраїль, Латвія, Сербія, Бразилія, Великобританія, Хорватія, Туреччина. Хедлайнером 6-го літературного фестивалю став норвезький письменник Ерленд Лу, автор світових бестселерів «Наївно. Супер», «Під владою жінки», «Вантажівки «Вольво» та ін.

Львівський літфест – наймасштабніша та найнаповненіша літературна подія України, багатогранна й цікава: і авторські зустрічі, і тандеми, і читання-тріо, музично-поетичні виступи, презентації іноземних книжок, художні та фотовиставки, дискусії, ніч поезії, майстер-класи тощо; більшість заходів літфесту користуються жвавим інтересом у публіки: зали заповнені читачами незалежно від того, чи то обідня пора, чи майже північ.

Проте, як на мене, 2011 рік має стати переломним для Львівського літературного фестивалю. Саме підбиваючи підсумки цьогорічного заходу, організаторам буде потрібно визначити для себе формат наступного року. І тут є кілька засадничих проблем. По-перше, Львівський літфест не є самостійною одиницею культурного життя. Звернімо увагу на те, що лежить на поверхні: навіть учасники фестивалю кажуть, що приїхали «на Форум». Тобто в свідомості і учасників, і журналістів, і читачів літературний фестиваль є «Форумом». Про несамостійність літфесту свідчить і той факт, що він не має власної програми ані на сайті організаторів, ані окремою брошурою (бо, перепрошую, автограф-сесії письменників, організовані видавництвами на стендах і внесені в загальну програму, навряд чи є заходами Міжнародного літературного фестивалю).

Жити під «дахом» Форуму не так уже й погано, але головне – не заважати одне одному. Повноцінний літфест у рамках Форуму видавців у Львові існує з 2006 року: до того часу були окремі літературні заходи та зустрічі з письменниками. Щорічно літературний фестиваль розвивався, збільшуючи і кількість країн-учасниць, і кількість авторів, і кількість локацій, де відбуваються заходи. Перші тривожні сигнали почали з’являтися ще в 2008-2009 рр., в 2010 році від завантаженості вперше здригнулися не тільки учасники й організатори, а й відвідувачі акцій, тоді як цього року фестивальна машина вже котилася вперед, часто-густо трощачи дорогою і свою суть, і випадкових перехожих, і – найбільше – свій же графік.

Кількість збігів (коли один автор одночасно мав перебуватия на кількох заходах у різних місцях) цього року явно зашкалювала, більшість учасників фестивалю щиро визнали, що не змогли потрапити на жодні, крім власних, акцій, більше того – не всім вистачило часу, аби повноцінно відвідати Форум видавців у палаці Потоцьких та оглянути книжкові новинки. Безумовно, організаторів можна зрозуміти, адже власну програму мали і видавництва, і сам оргкомітет, були кураторські проекти окремих авторів, сумістити які в часі було майже нереально. То, може, варто було від частини відмовитися?

Я не можу з певністю сказати, чи приїжджали б до Львова такими натовпами люди, якби відбувався тільки Форум видавців чи тільки Міжнародний літературний фестиваль, але для мене очевидно, що ці події треба або розвести в часі, або трансформувати й оптимізувати. Первісною роллю Форуму видавців було показати всі книжки, що виходять в Україні, адже мережі розповсюдження як такої не існувало, і покупці радо раз на рік з’їжджалися з усіх усюд до Львова, аби купити українську книжку, видану в Ужгороді, Ніжині, Сімферополі чи Луганську. Проблема розповсюдження повільно, але все ж неухильно зменшує свою вагу, адже з’явилися й інтернет-крамниці, і мережі книгарень, приватні книжкові магазини з актуальною книжкою у багатьох містах. Нині Форум відіграє вже трохи іншу, більш почесну функцію – він перетворився на основний культурний майданчик країни, в рамках якого презентуються книжки (а серед них обираються найкращі), відбуваються дискусії й лекції провідних інтелектуалів, проходять масові заходи з просування літератури та культури інших країн, про які український громадянин знає мало (в силу того, що й про Україну він майже нічого не знає).

Отож, на мій погляд, якби вдалося розвести Форум видавців та літфест у часі, це пішло б на користь усім. Найважливіше – Львівський міжнародний літературний фестиваль став би повноцінною й самостійною подією із власним стилем і шармом (досить лише згадати нещодавно народжений Meridian Czernowitz, який одразу здобув своє неповторне й цікаве обличчя). Можна, наприклад, зберегти за видавництвами можливість привозити на Форум видавців письменників із книжковими новинками, а презентації проводити в залах палацу Потоцьких (одна чітка локація значно полегшила б життя і організаторам, і читачам); у такому разі Львівський літфест міг би відбуватися, скажімо, наприкінці осені – вже без поспіху та штовханини, збоїв у програмі та нервозності всіх навколо. Адже будь-який фестиваль повинен мати своє ядро, яке наприкінці кожного дня збирає всіх (!) учасників і гостей в одному місці, де відбувається одна з найважливіших у фестивальному житті подія – інтеграція, об’єднання, сплав в один-єдиний фестивальний дух. Цього року літфест такого ядра не мав.

Можливо, мої міркування здадуться комусь передчасними чи занадто радикальними. Попри  все, я вважаю, що і з Форумом, і Літфестом щось треба робити, а найперше – окреслити їхню суть, місію і форму. По-друге, визначитися: чи потрібно аж стільки акцій і аж стільки письменників? Розумію, це питання престижу й статусу, але гігантоманію в собі треба перемагати хоча би заради якості й доброго імені, заробленого впродовж років. По-третє, є сенс зібрати людей, для яких Форум видавців і супутні заходи – важливі й улюблені  дні, провести щось на кшталт круглого столу добрих друзів Форуму, обговорити й знайти найоптимальніші кроки для покращення цієї події року. Наприклад, хтось пропонує розвести події в часі, а хтось (Завен Баблоян) – продовжити графік акцій до другої ночі, бо людям хочеться ще видовищ. Дослухавшись до деяких і відкинувши решту думок, можна й справді зробити Форум видавців кращим. А літфест – і поготів.

Андрій Любка – (нар. 1987) поет, есеїст. Автор збірок поезій „Вісім місяців шизофренії”(2007) та «Терроризм» (2008). Вірші та переклади друкувалися у журналах „Київська Русь”, „ШО”, „Всесвіт”, „Потяг-76”, альманахах „Джинсове покоління”, „Карпатська саламандра”, „Корзо”, «Кур’єр Крив басу» та ін.Учасник багатьох українських та європейських літературних акцій та фестивалів. Лауреат літературної премії „Дебют” (2007). Живе в Ужгороді.