Друга книжка в сім’ї Германів
- 26 Жов 2011 14:47
- 196
- 7 коментарів
У п’ятницю, 28 жовтня, у Львові презентуватимуть дебютний роман чоловіка чинної радниці Президента Анни Герман – журналіста й дипломата Сергія Германа «BMX: повість про велосипед без сідла». Видала книжку Літературна аґенція «Піраміда». За словами дружини письменника (яка також нещодавно видала власну книгу – «Червона Атлантида», вид-во «Довіра»), «це «чоловіча проза», яка нагадує ремарківський стиль».
Перший роман Сергія Германа «ВМХ: повість про велосипед без сідла» вийшов у світ ще перед Форумом Видавців у Львові, проте читач уперше побачить книгу на презентації.
Сергій Герман – дипломат, виходець із сім’ї спадкових львівських інтеліґентів. Його батька львівські театрали добре знали як колишнього директора Львівської опери. Наприкінці 80-х був директором клубу радянсько-польської дружби у Гданську. У бурхливі 90-і Герман працював на ниві журналістики, очолював редакцію львівської муніципальної газети «Ратуша». Нині живе й працює у Києві.
Як повідомляє анотація, головний персонаж повісті – чоловік, чий успіх у кар’єрі почи¬нався зі Львова. Та чи можна назвати успішною людину, яка досягла піку самотності? Діти, жінки, друзі… Політика, бізнес, гроші… Пошуки порозуміння й любові… Це все – життя, яке триває в горі й радості. У романі йдеться про події 2004-го й опісля, Київ-Львів, це погляд автора, який зацікавлює читача з перших сторінок. Автор упорався з темою, не провалюючись у журналізм. Роман називають хорошою «чоловічою» прозою, якої так бракує сьогодні.
Джерело – «ЛітАкцент».
Ну що ж, якщо хороша чоловіча проза, то треба попросити Гофмана аби зняв кіно за нею, бо у Шкляра проза хрінова (судячи з дописів ЛітАцентівців), оскільки він не є сином спадкових львівських інтелі-гентів, а тим більше – “ремарківський стиль”… Тільки здалося б аби пан Сергій на гонорар спромігся виконати давню обіцянку дану львівській інтелігенції, яка, довірившись йому, чемно подала дані про себе і фото, а багато хто й гроші на книжку “1000 видатних львівян”. Натомість пан Сергій воліє гріти пузік на сонечку в Канах, Ніцці, Монте-Карло, живучи з Галею-Ганею в містечку Езз, найдорожчому на Середземноморському узбережжі, і щороку підіймаючись на Мон-Блан. Та в таких умовах можна щорічно по три книги випускати. Але, відев, творча криза на cote d’azur.
Якби у нас була національна / народна / людська солідарність, то “Піраміда” не видавала б роман чоловіка Герман, а Літакцент також бойкотував цю “визначну” подію. Особисто я не купуватиму книг цього видавництва і закликаю інших до цього.
Для Ukrainec – на фото Шкляр тисне правицю Герман. Ось вам і не сотворіте кумирів, дражайший приятелю… Ось такий принциповий ги ги наш Шкляр
http://glavred.info/archive/2011/04/28/194851-8.html
Дякую за знимки. Вони дійсно дуже смішні. Шкода що лише кожен персонаж не розмальований у справжні свої національні символи. На жаль, більшість нашого люду просто не в стані зрозуміти хто є хто.
Аби знати іншого, для початку бажано знати себе, хто є ти. Наш Шкляр спершу, відмовляючись від Шевченківської премії, робить це так, що розшаркується перед так званим Президентом, який почав свою діяльність запереченням голодомору. Потім ваш великий письменник Шкляр біжить засвідчити присутність іншій великій письменнниці Герман.
Думалося: письменник він плохенький, а виявляється, і як людина – ні те, ні се. Українці, блін….
Якою мовою написана книжка? Стара львівська інтелігенція?Якого покоління? Першого?
Років 15 тому мені знайома єврейка захоплено позичила почитати книгу ” коренного львовского писателя Германа”. Може то не той Герман?
Цікаво… що пан Герман друкується у родинному видавництві Марії Матіос… Знову дружба-фройндшафт?