Краків без Уельбека

Фото з сайту targi.glex.pl
Фото з сайту targi.glex.pl

«Кордон між Україною і Польщею – це умовність, він жодною мірою не може вважатися перешкодою для культурних взаєминах обох країн», розповідав нам упевнений чоловічий голос із польського радіо, поки ми після кількагодинного очікування у черзі на подолання цієї умовності намагалися просуватися у щільному потоці автомобілів дорогою  до Кракова.

Був понеділок, поляки після після поминальної неділі поверталися додому, над землею висів густий туман і автомобільні корки утворювалися навіть на дорогах через невеличкі села, не кажучи вже про більші міста, які доводилося проїжджати. Автомобільна подорож зі Львова до Кракова, як, зрештою, і подорож залізнична (наполовину ліквідоване нічне швидкісне 5-годинне сполучення до уваги не беремо) має у собі щось містичне. Неповні 350 кілометрів відстані тут доводиться долати за 8, а то й 10 годин, і це при тому, що навіть на обід зупинитися не вистачає часу. Ясна річ, пояснення цьому існують аж ніяк не містичні – вузькі дороги, що ведуть через численні міста і містечка, світлофори та обмеження швидкості на кожному кроці, кордон, на якому доводиться вистоювати зовсім не уявні години, і все таке інше. Але на початку подорожі ніколи не вдається позбутися ілюзії, що цього разу таки вдасться доїхати швидше, а наприкінці традиційно дивуєшся – ну чому так довго, невже це справді якась така магічність руху між заходом і сходом?

Цього року доїхати на 15-й за рахунком краківський книжковий ярмарок та 3-й фестиваль ім. Джозефа Конрада, який супроводжує цей ярмарок, було особливо складно. І не лише зі східного напрямку. Заблоковане летовище у Варшаві змусило добиратися складними маршрутами багатьох авторів, частина з яких так і не дісталася Кракова. Серед них і головна зірка фестивалю — Мішель Уельбек, зустріч із яким довелося відмінити.

Не приїхав на зустріч із читачами та презентацію розкішно виданої вроцлавським Колегіумом Східної Європи збірки своїх віршів у перекладах Адама Поморського і білоруський поет Уладзімір Някляев. Але не з погодних причин. Поет перебуває під домашнім арештом.

Свої книги на літературних зустрічах ярмарку та фестивалю представляли відомі у Польщі та за її межами автори Мануела Ґретковська, Януш Рудницький, Януш Ґловацький, Анджей Стасюк, Міхал Вітковський, Давід Ґроссман, Роберто Калассо та інші. Австрійський письменник Мартін Полляк представляв польський переклад своєї найновішої книги «Кайзер Америки. Велика втеча з Галичини», що розповідає про легальну і нелегальну еміграцію з Галичини початку минулого століття. Книга вийшла у видавництві «Чарне», знаному з перекладів сучасної української літератури. Цьогоріч «Чарне» святкує своє 15-річчя, солідний, як на видавництво, вік.

Події книжкового ярмарку та літературного фестивалю відбувалися у різних місцях Кракова 2-6 листопада. Програма краківського літературного фестивалю традиційно пов’язана з Нобелівською нагородою, минулого листопада до Кракова на зустріч із читачами приїздила Герта Мюллер, цього року можна було придбати на ярмарку польські переклади лауреата 2011 року Томаса Транстрьомера, вірші якого давно відомі полякам, та і сам він відвідував Польщу раніше і навіть перекладав вірші іншого Нобелівського лауреата Чеслава Мілоша.

Мілош став однією із центральних постатей ярмарку, що не дивно, адже 2011 рік, як відомо, оголошений роком Мілоша. З цієї нагоди на краківському ярмарку відбувся неординарний флешмоб. У суботу, 5 листопада, ополудні, всіх відвідувачів ярмарку попросили на мить зупинитися і хором прочитати вірш Мілоша «Але книги», написаний у 1986 році. Це спільне читання у гамірній ярмарковій метушні мало несподіваний, але дуже милий ефект.

Загальне враження від краківського ярмаркового павільйону трохи нагадує враження від львівського Палацу мистецтв – це приміщення не найкраще пристосоване до потреб ярмарку, на якому з року в рік збільшується кількість стендів і відвідувачів. Приміщення краківського ярмарку доволі невелике, погано перевітрюване, стенди розташовані щільно, немає додаткових приміщень, у яких можна було би проводити презентації, тож особливо у вихідні прогулянка поміж окремими стендами перетворюється на штовханину. До того ж павільйони ярмарку знаходяться доволі далеко від центру міста, що утруднює комунікацію. Але попри це краків’яни активно відвідують ярмарок, чимало з них переодягаються у карнавальні костюми, ця мода прийшла до Польщі з Європи, адже, наприклад, у Ляйпціґу існує ціла традиція карнавалізованих процесій школярів та студентів у дні проведення книжкового ярмарку.

Схожість між Львівським форумом видавців та Краківським ярмарком цього року проявилася і в іншому – до Кракова після львівського форуму видавців перемандрувала мандрівна виставка швейцарської літератури Swiss.lib, тож у львів’ян, які знову побачили знайомі картонні будиночки, мимоволі виникало відчуття дежавю.

Особливим пунктом швейцарської програми була виставка мініатюр Роберта Вальцера, майже незнаного і неперекладеного в Україні автора, чудово облаштована у краківському виставковому павільйоні ім. Виспянського. Спеціально для цієї виставки про свої враження від творчості Вальцера кількома словами описали найвідоміші сучасні письменники, серед яких Герта Мюллер, Ельфріде Єлінек та інші. Зокрема Єлінек написала: «Я маю щось, що кожен знає, але не у мені. У мені немає нічого, що знала би навіть я сама. Це мусить бути де-інде».

Мікроскопічні манускрипти цього незвичайного прозаїка, життя якого завершилося у божевільні, були розшифровані відносно недавно, про що розповідає документальний фільм, а глядачі на власні очі можуть побачити ці неймовірні мініатюри.

Склад гостей цьогорічного фестивалю імені Конрада у Кракові був традиційно різноманітним. Знайшлося тут місце і українській літературі. Тримовний німецько-польсько-український літературний часопис РАДАР, видавцем якого є краківська Вілла Деціуша, представляли три його авторки – швейцарська поетка Нора Ґомбрінґер, юна польська поетка Йоанна Лєх та українка Катерина Бабкіна. Примірники часопису можна було безкоштовно отримати не лише на презентації, а і на стенді Вілли Деціуша на ярмарку.

Більшість літературних зустрічей фестивалю Конрада відбувалися в легендарному приміщенні Палацу під Баранами на Ринковій площі Кракова, де у 1950-х було засновано знаменитий краківський кабарет, а починаючи від 1970-х тут міститься кінотеатр камерного кіно, програма якого навіть була відзначена спеціальними нагородами. Програма фестивалю включала у себе не лише літературну частину, а й виставки картин, фотографій, покази документальних фільмів, а також міні-концерти у знаменитих кнайпах краківського району Казімєж. Приємно дивувала відвідуваність заходів, читачі великими натовпами збиралися і на «зіркових», і на зовсім молодих авторів. Не відлякувала їх навіть незвично тепла погода у фестивальні дні і рідкісна для листопада можливість виїхати на природу. Залишається лише поспівчувати Мішелю Уельбеку, який полінувався приїхати до Кракова. Але сам собі винен.