Десять способів врятувати видавничу галузь

Незалежний видавець пропонує шляхи виходу із системної кризи.

Напозір, цьогорічний Франкфуртський книжковий ярмарок свідчив про подальший розквіт книговидання. 7500 експонентів на лискучих стендах мали би про це свідчити. Але варто копнути глибше, як загальна стурбованість щодо майбутнього галузі очевидна: продажі не зростають, рамки прибутку звужуються через збільшення знижок і падіння цін, а розподіл покупців все більше поляризується між бестселерами з рекордними накладами та океаном назв з нікчемним рівнем попиту. Між цих полюсів шанси на те, що невідомий автор чи нова ідея зможуть вибитися нагору, тяжіють до нуля. Це погані новини не тільки для видавничої галузі, а й культури загалом.
Для книговидання настав час змін, пише Колін Робінсон у Guardian, і викладені нижче тези пропонують підґрунтя для нової, здоровішої книжкової індустрії. Вони натхненні іншою жовтневою подією, яка сталася у Німеччині в заповітні часи – прибивання 95 тез Мартина Лютера у Віттенберзі на двері собору. Лютер протестував проти ідеї, що шлях до спасіння може бути забезпечено платежами церковній верхівці. Дані тези мали би бути прибиті до стенду Amazon у Франкфурті.

1. Друкувати для читачів, а не авторів. У 21-му столітті видавниче середовище втрачає розуміння важливості читача. Тактика, застосована Amazon до видавців на підставі своєї долі на ринку, дозволяє йому отримувати все більші знижки від видавництв. Це, в свою чергу, збільшує кількість покупців Amazon і зменшує – видавців і так далі. Щоби розірвати це порочне коло, видавці мають почати спілкуватися з читачами напряму. В перспективі, формування власної бази покупців, які ладні платити повну ціну і перенаправлення додаткового доходу у маркетинґ, переважить будь-які початкові незручності від розриву стосунків з найбільшими книгопродавцями світу.

2. Вибірковіша публікація. У недавньому відкритому листі до споживачів Amazon Kindle стосовно Direct Publishing (через який автори продають свої книги без посередньо читачам), засновник Джефф Безос заявив, що програма спричинила «розмаїтіший книжковий світ» і що «жоден експерт не каже, що це не спрацювало». Вочевидь, Безос не вважає видавців потрібною ланкою. Успіх же видавців залежить від того, чи зможуть вони фільтрувати потік самвидаву на догоду читацьким смакам. Обмеження видаваних книг додасть ваги життєво важливій функції відбору. Видрук книг серіями – за автором, темами чи по типу, підкреслить авторитет видавця в якості куратора.

3. Зосередьтеся на редаґуванні та дизайні. Новітнє книговидання не обтяжене традиційними видавницими витратами: друк, складування, каталоги, відстеження платежів і обробка повернень. Водночас дизайн та редаґування набувають додаткової ваги. Забезпечення того, щоб книги були читабельні й привабливі є серйозним козирем на користь видавців супроти самвидавівської навали.

4. Забудьте про склад. Друк на вимогу і досі лишається суттєво дорожчим ніж традиційний, але на тривалому проміжку він вигідніший. Відсутність складу і потреби його наповнювати вивільнить обігові кошти і дозволить не позбавлятися залежаного товару. І не забуваймо про користь для навколишнього середовища – екологія для сучасного видавця не може бути неважливою.

5. Друкуйте швидко. Книги, присвячені поточним подіям та тимчасовим культурним тенденціям здатні принести чималий заробіток, але й так само швидко втрачають актуальність. Оперативно працюючи напряму з читачем видавець отримує низку переваг.

6. Тримайте свою ціну. Вартість книг неухильно знижується через тиск з боку ритейлерів, в першу чергу Amazon, який намагається захопити все більшу частину ринку. Поява і поширення піксельних книжок цей тиск тільки посилює. Якщо споживач не хоче книги, він не купуватиме її незалежно від ціни. Водночас, якщо переконати їх, що книга є «обов’язковим читанням», ціна навряд чи буде перешкодою.


7. Продуманий продаж в інтернеті.
Реактивне зростання книжкових назв при скороченні відведених під рецензії та анотації газетних сторінок суттєво скоротило простір для інформування. Вихід на тематичні сайти та соцмережі шляхом розмаїтих видів персоналізованої реклами, ведення вузькоорієнтованих блоґів та тематичних груп дозволить не втратити свого читача.

8. Продавайте в усьому світі. Для сучасного видавця географічне розташування не має бути обмежувальним фактором, зараз він полягає тільки в потребі різномовних версій. Супутниковий друк за вимогою, який стрімко стає доступнішим, дозволить виробляти книги на місцях і розсилати їх внутрішніми поштовими системами, забезпечуючи дешевше і оперативніше поширення.

9. Користуйтеся актуальною інформацією. Чимало років видавнича галузь насолоджувалася втішним часом, коли мало хто розумівся як ідуть справи з книгою, яка вже надійшла у продаж. При прямих продажах через інтернет дані по продажу можна побачити негайно. З прозорою статистикою автори знатимуть на що вони можуть претендувати по роялті й просуванню і, таким чином, охочіше йтимуть назустріч видавцю.

9,5. Визнання складності видавничого вибору. Вміння обирати для друку книги, які читачі схочуть купувати, було і лишається головним для видавця і в цій сталості є щось обнадійливе.

Зрозуміло, що для української видавничої індустрії ці тези носять футуристично-теоретичний характер, але оскільки майбутнє має звичку наставати раптово, краще підготуватися заздалегідь.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики