Секс у підлітковій книзі українською

Володимир Чернишенко

Володимир Чернишенко

Ніхто не заперечить, що серед розмаїття незручних питань і дражливих тем, які постають перед підлітками, одне з ключових місць займає секс. До того ж, почасти не емоційна його складова, а фізіологічна. Однак у більшості українських родин тема сексу й нині лишається табуйованою, не далеко пішла звідси й школа, попри всі намагання запровадити уроки статевого виховання.

А як із книгами? Чи є на наших полицях підліткові книги, які соромливі батьки можуть підсунути своєму чаду, щоб те отримало якщо не базові знання, то принаймні такий потрібний у юному віці псевдо-досвід?

Українські автори тут мало чим допоможуть – на те є столітній канон дитячої літератури. Оте маленьке «майже» існує завдяки, приміром, Оксані Думанській, яка хоч і намагається у книгах «Школярка з передмістя» та «Дитя епохи» (Світ дитини) підняти дражливі теми стосунків підлітків із батьками, взаємодії в колективі, першої закоханості, але про можливість існування між хлопцем та дівчиною чогось, окрім поцілунків, просто не бажає говорити. Малесенький натяк на те, що може статися далі, супроводжується простим посланням, що хороша дівчинка такого однак не допустить.

Поцілунки, закоханість, зацікавленість протилежною статтю – усе це є в низці книг українських авторів, зокрема «Новенька» Оксани Сайко, дилогія «Друзі» Оксани Лущевської (Видавництво Старого Лева), «Арсен» Ірен Роздобудько (Грані-Т), «Русалонька з 7-В» Марини Павленко (Теза). Однак… Показовим є приклад із останньої книги – дівчинка головна героїня уночі в ліжку мріє про свого коханого, уявляючи, як стоїть із ним у церкві під вівтарем…

І тут, як завжди, на допомогу читачеві приходять переклади. Європейська підліткова повість настільки розвинута, у цьому жанрі працюють такі чудові письменники, що мимоволі виникає сумнів – а чи існує взагалі такий жанр в Україні? Перекладів, звісно, бракує. Головним чином через природні побоювання видавців втратити гроші на книзі, яку наш закомплексований споживач не захоче купувати. Яскравим прикладом є інтерв’ю Зірки Мензатюк, у якому вона згадує про книгу Крістіне Нестлінґер «Маргаритко, моя квітко» (Урбіно, пер. Ольга Сидор). Основний лейтмотив – нерозуміння. І якщо потреби свого споживача не розуміє дитяча письменниця, то що вже казати про батьків, які обирають дітям книги?

Між тим, Нестлінґер у «Маргаритці» створює чудовий зразок підліткової повісті, де майстерно виписані її головні атрибути. Головна героїня дорослішає, еволюціонує. У перших частинах стає жертвою сексуальних домагань однокласника, якого у ній, як виявляється, цікавить лише задоволення власних потреб. Опис переживань дівчинки, конфлікт хотіння і страху, усе це можна зчитати зі сторінок книги. Згодом, уже майже доросла героїня мусить обирати між двома хлопцями, які їй подобаються. Один з них наполягає на сексі, інший ладен чекати, поки вона буде готова. Ця книга, безумовно, дасть юному читачеві неоціненний псевдо-досвід і допоможе уникнути багатьох помилок.

Цікавою, але абсолютно інакшою, ніж «Маргаритка», є ще одна книга видавництва «Урбіно» — «Кава з кардамоном» Йоанни Яґелло (переклад Божени Антоняк). Окрім закрученого сюжету, «скелетів у шафі» та стосунків у родині, авторка пропонує також свій погляд на секс. Досить відверто описує домагання молодого фотографа, який затягує дівчину в ліжко, закрутивши їй голову перспективою кар’єри фотомоделі, аж надміру натуралістично демонструє безладні злягання на молодіжній вечірці, а водночас – виводить на перший план стосунки головної героїні з милим і порядним хлопчиною, який при зустрічі заварює своїй коханій каву з кардамоном. Про підтексти цієї «кави» уже писала знана дослідниця дитячої літератури Валентина Вздульська. Скажу лише, що авторка у книзі виводить протиставлення «поганого» сексу «хорошому», що книгу аж ніяк не псує, а комусь і до душі припаде.

Фантастично цікавою, а надто для нашого ринку, є книга «Синє озеро сьогодні зелене» Юти Трайбер (Теза, пер. Олекси Логвиненка). У книзі йдеться про підліткову вагітність і народження дитини. Авторка із завданням впоралася блискуче. Стосунки у родині та у школі, зміна сприйняття кохання і дружби, переживання про власну зовнішність — усі ці аспекти підліткового світу, помножені на екстремальну ситуацію (вагітність і народження дитини) стають надзвичайно цікавими. Заслуговує на увагу єдиний опис статевого акту, необхідний, з огляду на головний конфлікт повісті. Секс описано, як щось звичайне, просте, неважливе, порівняно з усім тим, що станеться потім.

Мушу згадати ще одну книгу, у якій секс займає не останнє місце, бо саме через роботу над нею я мусив зануритися у таку незвичну тему. Це повість Джаклін Вілсон «Дівчата закохані» (Навчальна книга – Богдан). Маємо тут коктейль із фанатичного бажання головних героїнь знайти хлопця (не зрозуміло ще – навіщо), комплексів через власну зовнішність і насправді страшної ситуації, коли дівчинка, потрапивши під вплив збоченця, опиняється із ним у ліжку. Книга ця цікава головним чином тому, що, на відміну від згаданих вище, описує пригоди ще досить юних дівчат, які просто завчасно подорослішали. Як більшість сучасних підлітків, до речі.

Інші перекладні книги, про які хочеться згадати, менш відверті, але на тлі нашого цнотливого книговидання і вони вирізняються сміливістю. Історії про статево стурбованого підлітка Маркуса, пера норвежця Клауса Гаґерупа (Теза, пер. Галини Кирпи), у яких підліток відчуває потяг до протилежної статі, але ще не знає, що з цим потягом робити, і потішать, і наведуть на певні висновки. Так само, як і «Обзивають мене мурахоїдом» тієї ж Крістіне Нестлінґер (Теза, пер. Олександр Мокровольський), «Школа монстрів» Ліз Гаррісон (Країна Мрій, пер. Наталія Тисовська), «Клас пані Чайки» Кароліни Пекарської (Школа, пер. Божени Антоняк) де ще нема сексу, але закоханість, взаємний потяг і складність стосунків описано детально й послідовно.

Отже, перекладні книги, у яких ідеться про секс, хай їх і небагато, а все ж доступні українському підлітку. За умови, що батьки наважаться таку книгу дитині дати. Але якщо дозволити підліткові робити вибір самотужки, то саме ці книги насамперед привернуть його увагу. І це ще один висновок із моєї розвідки – відверта й щира інформація «про це» не лише допоможе підлітку розібратися у своїх складних почуваннях, а й із високою часткою ймовірності наверне його до читання.

Читайте також:

Тетяна Щербаченко. Дитячі жіночі романи;

Ольга Купріян. Не-така книжка для підлітків

18 коментарів
  1. Andriy Drozda коментує:

    Чудовий текст. Дякую авторові.

    • любомир сеник коментує:

      Назвіть мене “старомодним”, бо маю свою власну думку “про це”. Вона інша від усіх, в т.ч. і автора, і дописувачів. Підліток, який фізично дозріває, має мати розуміння (від сімї, від церкви, школи, доброї літератури), що “це” йому властиве не як двоногій худобі (вибачте за різкість), а ЛЮДИНІ, перед якою все його майбутнє.Читайте, дорогенькі , філософів, а один із них писав, що все, що є поза євхаристією, делікатно кажучи, недобре.І це “недобре” паскудить життя, навіть його знищує, ламає людські долі… Мабуть, не хочете бачити надзвичайно жорстокої інформації – покинутих немовлят у підїздах, у смітниках, задушених… Бо все дозволено, у нас же, нарешті, “сексуальна революція”!!! Підліток вільний і багатий, коли живе у своєму віці і почуває та поводиться так, як його вікові властиво. На цю тему ще багато слід писати. Зрештою, не маю наміру повчати. Хоча – хтозна, – може, когось і треба вчити. (опамятати, як кажуть у нас, в Галичині)…..

      • Volodymyr Chernyshenko коментує:

        Пане Любомире, те “недобре”, що паскудить долі й призводить до немовлят на смітниках сталося без участі книг. Ба навіть тисячі “доброї літератури” не змогли цьому зарадити.
        Діалог із дитиною про, як ви кажете, “це” – якраз і є запорукою того, що вона зуміє розібратися у своїх почуттях, наважиться спитати поради у батьків, знатиме, як чинити, щоб не зробити помилку, і де шукати порятунку, якщо помилку зроблено.
        Якби ви уважно прочитали допис, то побачили б, що принципово нам нема про що сперечатися.

        • любомир сеник коментує:

          Шановний Пане Володимире! В свой репліці на Вашу статтю і на репліки читачів я не писав, що сталося те найгірше з участю книг про “це” . Я маю, все ж таки, на увазі, що виховання підлітка в час його статевого дозрівання насамперед зосереджується в сімї і в тих інституціях, які покликані формувати морально здорове покоління. Не читав, як Ви, багатьох цих книжок, які називаєте. Але те (дещо) з прочитаного далеке від того виховання, що маю на увазі. Суспільна атмосфера, певна річ, також не завжди сприяє нормальному розвиткові підлітка. Ця атмосфера, гадаю, має бути іншою, кращою. І все ж таки, я переконаний, що т.зв. “сексуальна революція” є показником духовної кризи. Я прожив, Богу дякувати, немало років, і життєвий (ще й, зрештою, педагогічний і науковий иа й письменницький) досвід переконує мене в тому, що лише за чистими людьми, нормальними в повному розумінні цього слова, вихованими у християнській вірі , чесними, порядними – належить майбутнє. Моральне здоровя нації – це мета, і її можна осягнути різними засобами. Власне, добра література (мабуть, немає потреби пояснжвати, що воно таке) повинна зіграти важливу роль для здійснення цієї мети.
          З повагою Любомир Сеник. 13 серпня 2013.

          12 серпня 2013 р. 20:18 Disqus написав:

  2. Читач коментує:

    Класна стаття. Одна з небагатьох на “Літакценті” яку справді цікаво читати. Розмова по суті і без вип’ячування власного “Я”. За що авторові окрема подяка.

  3. Християнин коментує:

    Як християнин, скажу просто: “хорошого” сексу поза шлюбом не буває. І хай мене шлях трафить якщо куплю дитині таку книжку, де блуд описується як щось нормальне.

    • Volodymyr Chernyshenko коментує:

      якщо ви уважно читали статтю, то мали б зрозуміти, що у жодній з них нема закликів до сексу до шлюбу. Однак, є схеми поведінки за різних пов*язаних із ним ситуацій. Дитина стикається з питанням сексу незалежно від нашого бажання чи небажання, тому НМД дуже важливо самим відповідати на її питання, а не змушувати її шукати відповіді на вулиці чи у школі.

      • Християнин коментує:

        Ви ж самі пишете про книжку де авторка “аж надміру натуралістично демонструє безладні злягання на молодіжній вечірці”, а далі “виводить протиставлення «поганого» сексу «хорошому»”.. а потім вже про іншу книжку де “йдеться про підліткову вагітність і народження дитини” і далі, знову про іншу книжку де “дівчинка, потрапивши під вплив збоченця, опиняється із ним у ліжку.”. З власного досвіду знаю що коли читач читає книжку, він співпереживає написане. А коли написане важко відрізнити від порнографії – це згубно діє на душу, та й на світогляд. Та й не дивно: коли маєш справу з брудом – важко не забруднитись самому.

        І звісно ви праві коли говорите про потребу відповідати на запитання дитини. Але ж відповідати треба по совісті, а не тицяти якусь чернуху, щоб читали і вчились (а діти а тим більше підлітки часто вчаться саме зі злого а не з доброго прикладу).

        • Volodymyr Chernyshenko коментує:

          А як тоді пояснити дитині-підлітку чому це неправильно і згубно? Варіант “бо це гріх”, на жаль, не працює. Читач справді співпереживає написане, у цьому ключова перевага книги над фільмом чи уроком-лекцією.

          До того ж, у жодній зі згаданих книг нема пропаганди дошлюбного сексу. Однак вдавати, що дитина, за відсутності цих книг, не отримає інформації з інших джерел – це обманювати самого себе.

  4. motty коментує:

    от тому підлітки і шаленіють від Сутінків, бо там є ці всі сексорефлексії. Ну якщо наших письменників згадати, то свого часу саме відвертими і красивими описами сексу вразив Дереш у Культі і Поклонінні ящірці. Я хоча і проти так званої “сексуальної революції” і тих усіх наслідків, про які говорять коментатори, але коли в книжці це все описано красиво – мені дуже подобається. бо секс є в житті, тому він має бути і у книжках

    • Volodymyr Chernyshenko коментує:

      Сутінки достатньо примітивне загравання із темою але це працює, як ви правильно зауважили. Однак вони ані ставлять питання, ані вирішують їх. Завдання підліткової книги окрім суто розваги – донесення певної інформації та формування корисного псевдодосвіду. Саме з цим у нас повний швах.

    • перехожий коментує:

      Ха-ха-ха! Секс у “Сутінках”? А ви їх читали? Там до четвертої книги – до шлюбу – тільки самі розмови про те, як треба все робити ПРАВИЛЬНО і як до шлюбу ні-ні-ні. І після шлюбу на секс – півабзацу, а на переживання вагітної героїні з приводу відповідальності за майбутню дитину – сотні сторінок. Авторка-бо мормонка.

      • Volodymyr Chernyshenko коментує:

        Про завуальовану сексуальну лінію “Сутінків” уже дуже багато написано, почитайте – цікаво.

        До речі, прихиляюся перед вашою мужністю – мене на всі чотири томи не вистачило…

        • перехожий коментує:

          Ті, хто писав про “заувальовану сексуальність”, занадто глибоко копали. Не думаю, що там ті глибини взагалі є.
          Серія мені теж не сподобалась, але не люблю кидати на півдорозі. У другій і четвертій книгах було навіть помірно цікаво (місцями виникало співпереживання, хоча частіше хотілося кричати “не вірю!”).

      • Oleck Veremko-Berezhny коментує:

        Це якийсь різаний переклад? Я втомився в четвертій читати про руйнівний вампірський секс.

  5. Oleck Veremko-Berezhny коментує:

    Куди лінки приведуть – там очікуваний діапазон у коментах. Ось про “чистих людей”, філософів, які чомусь бувають лише християнами, виховання-тільки-в-сім’ї та секс-лише-в-шлюбі (чув я про ті шлюби після того виховання – з тещею/свекрухою під ліжком). Як я вас люблю, ті, хто протиставляє навіть тепло й довіру якійсь “чистоті”. Скільки б я міг розповісти зі свого дошлюбного досвіду – про дівчат, вихованих християнами. Виховані атеїстами, за нескромною статистикою, виявлялися на диво цнотливішими (краще, правда, мені пам’ятаються перші).

Додайте свій відгук

Ви можете використовувати аватари GRAVATAR.com.

новини
анонси
книга дня
© Літакцент, 2007-2014. Передрук матеріалів тільки з дозволу редакції.
тел.: , , е-маіl: redaktor(вухо)litakcent.com
Двигунець – Wordpress
Дизайн – Юрій М. Барабаш