Намалювати страх

У дітей, коли вони зростають і пізнають світ, є дуже цікава властивість – вони ставлять питання і хочуть говорити про оточуючий світ та загалом, про життя. Ігнорувати цікавість ризиковано – такі діти з часом перетворюються на самовпевнених дорослих і припиняють досліджувати життя, стають егоїстичними споживачами. Але ж рух планеті дають саме ті, хто й надалі питає, шукає, розмірковує і створює.

Проте не на всі дитячі питання нам зразу спадає на думку відповідь. Як розповісти дитині, що таке смерть або важка хвороба, чому деякі люди самотні і чого вони бояться, чому хтось залишає свою домівку назавжди, а хтось почувається не таким, як усі? І коли нам бракує слів, тут могла би стати в нагоді дитяча література з «проблемних» тем.

Нижче пропоную добірку з кількох іноземних книжок, у яких подання складних тем є особливо вдалою за рахунок художнього оформлення. Позбавлені шаблонів та різноманітні в мистецькому плані, всі ці книжки, проте, спонукають читача розмірковувати, співпереживати та розвивають уяву.

«Бруно. Хлопчик, який вчився літати».
Автор – Надя Терранова, художник – Офра Аміт.
Видавництво Orecchio Acerbo Editore (Італія), 2012.

На створення цієї книжки італійську письменницю Надю Терранова та ізраїльську художницю Офру Аміт надихнули історія життя та творчість Бруно Шульца. Хоча це не цілковита адаптація біографії письменника для дітей, але в ній описані деякі факти з життя Бруно Шульца про смерть батька та його власну загибель.

Bruno_cover

Хлопчик Бруно живе у власному уявному світі, який є примарою для інших, але цілком реальним для нього самого, доки в цей світ не вдираються жорстокі сторонні і не знищують його.

02

На думку авторки Наді Терранова, майже не існує таких тем, про які дитині не можна було би розповідати, а замовчувати правду про важливі події є не лише некорисним, а й небезпечним. «Я писала просто, без використання пестливих слів чи штучної дитячої мови. Описала смерть Бурно Шульца так, як завжди уявляла її: несподівана порожнеча, падіння, а потім – раптова поява крил».

03

Офра Аміт створила ілюстрації про нашарування двох світів – створеного уявою маленького Бруно й оточуючого, проте менш реального для самого хлопчика. Тут згадується висловлювання Бруно Шульца, що його наводить Юрій Андрухович у своїй післямові до перекладів письменника: «Щиро кажучи, дійсності немає. Є тільки одна істина і дійсність – та, що її створив митець».

04

Зрештою, це те, з чим стикається художник (у широкому значенні цього слова), заглиблений у свою творчість. Зокрема мала такий досвід і сама Офра, відвідавши Дрогобич,  де разом з авторкою представляла книжку на фестивалі Бруно Шульца. Після поїздки художниця поділилася враженнями в своєму блозі: «Для мене це було дивним досвідом, тому що коли ти створюєш ілюстрації до історії, яка частково є правдивою і звертаєшся до реальних подій, то у візуальних образах для тебе фіксуються такі собі «фальшиві спогади». Створивши ці малюнки, я так собі все й стала уявляти, доки зіткнення з «реальністю» не показало, що насправді все інакше. І тепер доволі складно це поєднати: малюнки і дійсне середовище».

«Чорний птах»
Автор та художник – Сюзі Лі
Видавництво Chondung Books (Корея), 2007.

Сюзі Лі називає себе художником книги, а не ілюстратором. Дійсно, створюючи образ книги, вона часто оперує її фізичними параметрами, які стають додатковими засобом виразності.

06

Подібно до Офри Аміт, вона приділяє увагу співіснуванню фантастичного та реального світів в дитячій уяві, а в своїй творчості втілює це з властивою корейською делікатністю та любов’ю до мистецької метафори.

07

У її книзі «Чорний птах» ідеться про намагання дівчинки побороти гнітючі обставини в її житті, знову ж таки порунувши в уявний світ. Її літографії доволі лаконічні, проте не позбавлені тривожності.

08

Теми ці поглиблюються в трилогії: «Хвиля», «Тіні» та «Дзеркало», де Сюзі виключно візуальними образами відтворила вигадливе переплетіння та взаємовплив дійсності та уяви. Тут таки і потрапляє у фокус художниці книжковий згиб як елемент композиції – він стає цією межею між реальним та фантастичним.  Домінантними є лінія, рухи, фігури, а колір –менш виражальним.

Книжка «Тіні»
Книжка «Тіні»

 

«Літо Гармана»
Автор та художник – Стіан Хоул
Видавництво Cappelen Damm (Норвегія), 2006

Сучасні скандинавські ілюстровані книжки для дітей отримали ярлик «книжки для різного віку». Тут не йдеться про орієнтацію на інфантильних дорослих, а радше про традицію обговорення та художнього осмислення серйозних тем у дитячих книжках, що передбачає спільне читання та обговорення книжки разом із дитиною.

13

Норвезький письменник та ілюстратор Стіан Хоул не замислюється над віком свого читача, коли вигадує розповідь. Його книжки отримали чимало нагород, а зокрема «Літо Гармана» що було 2010 року відзначено премією у Болоньї, відверто показує дітям правду про нас, дорослих.

14

Це останнє літо Гармана перед тим, як він уперше піде до школи. Школа його бентежить і лякає, вона є символом «дорослого» життя з яким він має ось-ось зіштовхнутися. Хлопчик чіпляється з питаннями про смерть, час та побоювання до своїх тітоньок похилого віку, які навідують його щоліта, а також до батьків. Виявляється, що в кожного з них є свої хвилювання та страхи. Тож і Гарману не залишається нічого іншого, як прийняти свій страх, і змиритися з ним. Життя саме по собі має відкритий фінал, і Стіан Холе не намагається дати відповіді на одвічні питання. «За тринадцять годин почнеться школа. І Гарману страшно». — так завершується його книжка.

Ілюстрації Стіана Холе спершу збивають із пантелику, точно як питання Гармана до його тітоньок. Поєднуючи гіперреалістичність зображень героїв із фантазійними елементами, він створює дотепні композиції. Може, це парадокс, але тут фотошопний колаж відбиває відчуття та емоції, спогади, а не бездушно копіює реальність. Тонкий гумор та різноманітні натяки смислу (призначені не стільки для дітей, як для дорослих) — це теж є в цих ілюстраціях, але одночасно є якась меланхолія і тужливість, передані через колір та  ефективне використання світла й тіні. Власне, цю осінню тугу і Стіан Хоул і намагався передати візуально, а натхненням йому слугували подорож на Кейп Код, картини улюбленого художника Едварда Хоппера та образ Холдена Колфілда з «Над прірвою в житі». Та й відчуття місцевості, де живе Стіан Хоул, цей нордичний пейзаж та його колористичні особливості теж позначаються у його творчості.

 

«Качка, Смерть та Тюльпан»
Автор та художник – Вольф Ерлбрух
Видавництво Verlag Antje Kunstmann (Німеччина), 2007.

Вольф Ерлбрух — відомий німецький письменник та ілюстратор, зокрема автор книжки про крота, який хотів знати, хто йому наробив на голову. «Качка, Смерть та Тюльпан» —  це зворушлива історія про цінність життя, а водночас про незворотність смерті. Одного разу Качку починає супроводжувати Смерть. Нова товаришка призвичаюється до качиних буднів, відчуває незвичні для себе прояви такого спілкування.

Підпис: «Ти змерзла? Спитала Качка. «Давай я тебе зігрію». Ніхто досі не пропонував такого Смерті.
Підпис: «Ти змерзла? Спитала Качка. «Давай я тебе зігрію». Ніхто досі не пропонував такого Смерті.

Аж ось настає день, коли життя покидає Качку і Смерть проводжає її, відправляючи за течією річки. Лаконічність більшості композицій — біле тло й трохи неоковирні образи двох героїв — концентрують увагу на інтимності їхніх взаємин, ритм оповіді неквапливий, а основним засобом виразності є жести, пози, міміка. Художникові притаманний тонкий гумор, що позбавляє цю книжку надмірної трагічності: Смерть у рукавичках та з квіткою тут виглядає радше зворушливо, ніж загрозливо.

16
«Отак воно й виглядатиме, коли я помру, подумала Качка. Порожній пруд, без мене».

17

Незважаючи на різноманіття ілюстрованих книжок зі «складних» тем, варто визнати все ж, що це не є масова література для дітей. Наприклад, у Польщі, де в останні роки такі дитячі книжки можна частіше побачити на книжкових полицях, аудиторія не завжди готова їх адекватно сприйняти та зрозуміти, особливо, якщо йдеться про такі контроверсійні теми, як секс, релігія чи наркотики. Цим занепокоєні фахівці, які 2011 року представили в Польщі міжнародний проект «Табу в мистецтві для дітей» (Tabu w sztuce dla dzieci) за ініціативи Данського інституту культури. Проект поєднав серію зустрічей, лекцій та воркшопів від авторів, ілюстраторів, вихователів та експертів із дитячої літератури, а також виставку книжок та ілюстрацій із дев’яти країн. Фіксацією роздумів на ці теми стало видання «Табу в літературі і мистецтві для дітей». Організатори насамперед зверталися до досвіду скандинавських країн, пояснюючи це тим, що саме в літературі цієї країни тема табу вже стала звичною і має свої корені, що їх можна шукати в творчості Андерсена, а найяскравіше втілення — в творах Астрід Ліндгрен.

21

«Що з тебе виросте?»
Автори та художники – Александра і Даніель Мізєліньскі (Hipopotam Studio)
Видавництво Dwie Siostry (Польща), 2010

Усвідомлення майбутнього щляху, своїх схильностей та здібностей – теж доволі серйозна тема для розмірковування. З гумором до неї підійшли польські графіки Александра і Даніель Мізєліньскі в своїй книжці «Що з тебе виросте?», присвяченій найоригінальнішим та найцікавішим професіям. Тут зображені спеціальності на будь-який смак від організаторки шаф до слухача космосу, а графічні малюнки вдало поєднуються з динамічно написаним текстом у грайливій стилістиці. Книжку супроводжує веб-сторінка, де крім того, що роздивитися книжкові «нутрощі», можна ще й пограти в гру і перевірити свої здібності до певної професії: www.cozciebiewyrosnie.pl

22

«Еміграція»
Автор – Хосе Мануель Матео, художник – Хав’єр Мартінес Педро
Видавництво Ediciones Tecolote (Мексика), 2012.

Ще одна цікава книжка родом із Мексики розкриває тему нелегальної вимушеної еміграції. В ній описана історія хлопчика, який покинув свій дім у рідному селі й потрапив, долаючи страшні перепони, в Лос-Анжелес. Проте тут на нього аж ніяк не чекає райське життя, про яке мріяли він і його родина.

23

Цей сучасний мексиканський епос про героя, який шукає хорошої долі, втілений у вигляді книжки-гармоніки з чорно-білими ілюстраціями Хав’єра Мартінеса Педро. Оригінали ілюстрацій створені на «мексиканському папірусі», папері з дерева амате, який здавна виготовляли в Мексиці, зокрема це був основний матеріал для запису кодексів в ацтеків та майя. Це, а також анонімність героя, хлопчика, від імені якого розповідається історія, створює таку собі концепцію книжки-свідоцтва, художньої документації долі маси жителів сучасної Мексики.

25

Всі фото з інтернету