Про літературний тролінг і Барнза

Ірина Троскот
Ірина Троскот

 

Щось давно вже ніхто мені не повторював чудової думки про те, що в Україні міг би бути дуже веселий літературний таблоїд. Ні, я розумію, що нині його майже повноцінно замінив Фейсбук: там одразу видно, хто де, з ким, як і скільки. Такі собі підліткові розваги для дорослих: хто кого лайкає, хто про кого що говорить (тобто пише), переважно натяками (або й прямо – але натяками зазвичай зрозуміліше й цікавіше, до того ж, збережено псевдо-інтригу), а хто кого забанив. Тому тепер популярніша інша думка: літературна критика нині перейшла у формат ФБ. Чесне слово, щодня шукаю там літкритику, а все одно бачу переважно таблоїд. Та й при зустрічах «події» з соцмереж обговорюються, мабуть, частіше, ніж враження від прочитаної книги – тобто ФБ-таблоїд таки має вплив і сенс. А що? Я ж не проти. Сама читаю.

Я взагалі плітки й пліткування вважаю мистецтвом. Тут усе залежить, звісно, але мені приємно, що не тільки я так думаю: скажімо, Джуліан Барнз колись в інтерв’ю для «ЛітАкценту» так і сказав: «Література – це вишукана форма пліток». До речі, те, що його роман «Відчуття закінчення», таки вийшов нарешті українською, схоже, вже не плітки – ФБ інформує, що книгу бачили в книгарнях. Ну, це інформація для тих, хто ще давним-давно не скачав усього Барнза братньою мовою братнього народу, або ж хоче дізнатися, як цей Букерівський роман звучить українською, або спраглий прикрасити власну книжкову поличку, або – це вже для літературних математиків (добре: філологічних гурманів) – бажає полічити, скількох неточностей припустився перекладач і скільки ком пропустив літредактор. Але ж я насправді не про Барнза, а таки про літературні плітки й про те, чи справді наш літературний таблоїд міг би бути веселим.

Наважуся нагадати: літератури в нас немає, критики також – це все ясно, як і те, що редактори безграмотні, а видавці зажерливі й підлі… а плітки? Адже насправді Барнз чудово сказав про вишуканість пліток і літературу. Тому сама (чесно, вона сама) напрошується думка, що нічого не вдасться – плітки будуть злі, заздрісні й навзаєм ображливі. Суцільний тролінг.

Бо перед тим, як починати довкола літератури пліткувати, таки варто читати книжки. Багато талановитих книжок. Тільки так може з’явитися вишуканість, а це, погодьтеся, геть інший формат. Барнз щось точно знає, навіть про нас із вами. Тому я йому дуже вдячна, зокрема й за «вишуканість».

Ірина Троскот

Народилася 1981 року в Івано-Франківську. Закінчила Національний університет імені Тараса Шевченка. Працювала у пресі й книжкових видавництвах. Від 2012 р. - головна редакторка сайту "ЛітАкцент"