Голобородько з Луганська: “Тікати мені нікуди”

Фото: Вікіпедія
Фото: Вікіпедія

69-річний письменник Василь Голобородько майже 10 років живе на околиці Луганська у п’ятиповерховому будинку, пише Gazeta.ua. Раніше тут був гуртожиток, потім його перебудували під квартири.

– Я майже ізольований від суспільства, – розповідає письменник. – Вже пенсіонер, сиджу вдома. Але життя міняється. Ось пошти не було кілька днів. Ходити по вулицях боязно. У сусідній будинок вчора влучив снаряд. Тільки ніхто не знає, чий. Відключили всі українські телеканали. Дивитися по кабельному можна тільки російські або розважальні. Не знаю, що далі буде. Бо в деяких районах уже води нема. Привозять у цистернах.

– Оце Люба Голота звонила, пропонувала побути в Будинку творчості в Ірпені. Але там дорого все. Та й звідси ніяк виїхати. Син виїжджав крізь блок-пости, через Харків. А тепер треба чекати, поки Національна гвардія не зайде. Буду пересиджувати. Тікати мені нікуди. Та й не зможу залишити тут свій архів, матеріали, бібліотеку. Я побачив ще під час перебудови, коли їздив до Києва, що випав з обойми. Мої колишні друзі обросли новими знайомствами. Тому я так на Луганщині і залишився. Колись хотів обміняти житло на Львів. Думав, може, там відставникам чи бувшим чекістам незатишно стало, захочуть у свою рідну стихію, в Луганщину. Але ніхто не захотів. А продавати квартиру даремно — ціни впали наполовину. Чекатиму нормальної ситуації.

Джерело: Gazeta.ua

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики