Літературний туризм в Ізмірі, або як я пропустила Книжковий Арсенал (ФОТО)

1
Пропускаючи цьогорічний Книжковий Арсенал, випадково потрапила на літературну ярмарку в турецькому Ізмірі, колись відомому як місто Смірна. За датами проведення обидві події майже збігаються, і вирушаючи на 20. Izmir Kitap Fuari, я шукала якщо не альтернативу, то принаймні, туристичну розвагу. Адже без знання мови, розглядати книжки можна хіба як музейні експонати. Оскільки більшість з них були все-таки турецькою, а виставкові зали величезні, то я сприймала це як квест з пошуку знайомих слів, авторів і книжок.

2

2-3

Найперше враження – здивування і захоплення. Наскільки ефективно використаний простір величезних площ та яскраво і оригінально оформлений кожен стенд – щось поки що незнайоме відвідвідувачам українських книжкових ярмарок. Хтось із видавців на прилеглих стінах презентує новинки чи бестселери, хтось привертає увагу ілюстраціями з дитячими персонажами. Але однозначно – і до тих, і до інших хочеться підійти. Допомагала детальна і зручна навігація.

4-5

5

5-6

6
Оцінити книжкову ілюстрацію можна на стендах з коміксами. Комікси – це окрема тема в Туреччині, найбільшого вираження отримала у карикатурі. Карикатура не просто ілюструє періодику, але й популярна як окремий жанр. Якщо порпатися у букіністичній белетристиці, можна знайти не лише карикатури 20-тих років, але і цілі фоторомани. До речі, букіністи на ярмарці мають окрему локацію, де також продають старі фотографії та вінілові платівки. Букіністичне тут продавали за ціною антикварного.

7-8

8-9

9-10

10-11
ВІдверто кажучи, турецькою літературою ніколи не цікавилася, а тому мої очікування обмежувалися Орханом Памуком. Однак також око зачепилося за книги Еліф Шафак. Окрім того, що це авторка, яка пише на дражливі теми – винищення вірмен, еміграцію та феміністичний дискурс, Еліф Шафак з новими книгами часто з’являється в топах Амазону. Виявляється, пише і дитячі книжечки. Невідомих мені та нерозкручених – авторів-класиків та турецьку сучліт теж можна було помітити чи роздивися у каталогах, які були ледь не у кожного з видавництв.

15-16

16-17

17

17-18

18

Підійшовши до кількох стендів, вже не почуваєшся настільки самотнім. Хоча представники видавництв майже не розмовляють англійською. Довкола стільки знайомих облич на обкладинках та найменувань текстів, що викликають сентименти, спогади чи посмішку. Перекладної літератури дуже багато – від науково-популярної до класики та масового чтива. Найчастіше мені чомусь траплявся Стефан Цвейг та “Маленький принц” Екзюпері. Ну і звісно, комічний і карикатурний бестселер Whimpy kid.

23

24

25

26

27

Було також знайоме, що викликало подив. Серед перекладів російського у букіністів знайшла не лише Пушкіна чи Достоєвського, але й томик Солженіцина. На стенді видавництва “Каос”, що звучить практично, як “хаос”, поміж Толстим лежить переклад анархістської книжки Кропоткіна. Марксистська література також в тренді, “Капітал” пропонували з 50% знижкою – за нашими мірками уцінений Маркс коштує близько 120 гривень. Але найбільше мене розчулив блокнотик з фотографією Юрія Гагаріна, підпис навіть лишили російською.

18-19

19

21
Оскільки шукати друзів та знайомих на ярмарці було марно, я вивчала відвідувачів – різного віку, і що так помітно в Туреччині – різних релігійних поглядів. Хоча Коран можна було потримати у різних форматах і переплетенні, погортати електронну адаптовану його версію, релігійна література не займала якоїсь вагомої ніші. Програма заходів у рамках літературної ярмарки не передбачала жодних обговорень на цю тему, однак було багато поетичних читань та дискусій на літературну, культурну та історичну тематику. Формат зустрічей нагадував наукові конференції. Прямо біля входу до зал, де вони відбувалися, стояла стійка з гіпсовими фігурками погруддя Леніна. Студенти роздавали листівки із запрошенням на першотравневий мітинг. Наступна ярмарка зовсім скоро, виставка минулого, яке донедавна тут було забороненим.