Куди піти, куди податись, або Про поетичні конкурси в Україні

keep-calm-and-write-poetry-47Людям, професійна діяльність яких тісно пов’язана з літературою, часто доводиться чути одне й те саме прохання: «Прочитайте мої вірші!» або «Видайте мою книжку!». Більшість авторів-початківців звертаються до них зі сподіванням на свої 15 хвилин слави. Щоб не розчаровувати відразу, сумлінні видавці та критики зроблять вигляд або й справді проглядають рукопис молодого письменника. Але, як свідчить практика, відсоток того, що будь-яке українське видавництво візьметься друкувати людину без ім’я, доволі низький. Хіба її коштом. І, швидше за все, те, яке більше дбає за гроші, ніж за власну репутацію. То що ж робити авторові в такій ситуації?

Для тих, хто вперто прагне підкорити «парнаські» висоти, оптимальним варіантом є поетичні конкурси. Чим вони важливі для молодого автора? По-перше, більшість конкурсів зобов’язується видати переможцеві книгу («Смолоскип», «Гранослов», «Коронація слова») та допомагає з організацією її презентацій. По-друге, якщо поета помітять, то є ймовірність, що наступного разу він може отримати одне з призових місць. Тож, можна сказати, що участь у такому змаганні – якщо не стовідсотковий пропуск у підручники з літератури, то хоча б можливість заявити про себе й отримати відгуки фахівців. Біда тільки в тому, що поетичних конкурсів в Україні значно менше, ніж охочих туди потрапити. Про деякі з них намагатимусь тут розповісти.

Безперечно, одним із найвідоміших є літературний конкурс видавництва «Смолоскип». Він відбувається майже з часів Незалежності України – ось уже 22 роки. За цей час конкурс відкрив багато нових імен, серед яких відомі нині поети й прозаїки: Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Галина Крук, Софія Андрухович, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев та ін. За словами члена журі Ростислава Семківа, «Смолоскип» відіграє важливу роль у формуванні літературного середовища. «Переможці нашого конкурсу мають можливість видати свою книжку безкоштовно. Це стосується лауреатів 1-2 премій, – зауважує Ростислав. – Проте абсолютно всі лауреати пізніше з’являються добірками або уривками (проза) у щомісячному виданні «Знак» і/або «смолоскипівських» антологіях, котрих від 1995 року було вже 5. Ми сприяємо організації читань і презентацій лауреатів, делегуємо їх на поетичні фестивалі, рекламуємо через свої друковані та електронні ресурси. За останній рік для наших авторів було організовано три поетичні тури – Ірини Шувалової, Олени Герасим’юк та Михайла Жаржайла».

Після семирічної перерви відновив роботу Міжнародний конкурс найкращих творів молодих українських літераторів «Гранослов». Участь у ньому дає змогу авторам (віком до 35 років) видати свої твори окремими книжками. Конкурс проводиться у чотирьох номінаціях: поезія; проза і драматургія; есеїстика (критика); переклади (проза, поезія, драматургія). «Гранослов» є найстарішим в Україні літературним конкурсом для молодих літераторів (започаткований 1991 року, «Смолоскип» – у 1993-му). За роки існування в ньому взяло участь близько двох тисяч письменників, серед яких – Сергій Жадан, Роман Скиба, Ірена Карпа та ін.

Директор і координатор проекту Леся Мудрак розповідає, що подібні конкурси надзвичайно потрібні, адже вони створюють «здорове» почуття конкуренції, що є позитивним поштовхом для вдосконалення й роботи над собою. «Сучасна література, незважаючи на складні воєнні й економічні часи, переживає стан творчого вибуху, – ділиться Леся. – Можу про це сказати, переконавшись на прикладі обласних центрів, де проводжу семінари авторів віком до 35-ти років. Тішуся, що молода література – розкішна, абсолютно європейська… Не можна стверджувати, що вона повністю позбавлена шкільного тематичного віршування чи штампів. Але це нова хвиля літераторів. Такий собі метамодерн».

Підтримати українську літературу та відкрити нові імена має на меті й Міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей «Коронація слова». Він заснований у 1999 році, а з 2008-го туди можуть подаватися і поети. Одна з особливостей «Коронації» – надсилати свої тексти мають змогу і досвідчені письменники, й новачки. Та й нагорода у номінації «Пісенна лірика» приємно здивує: I премія – 8 000 грн, II премія – 5 000 грн, III премія – 3 000 грн, а також заохочувальні призи.

Фестиваль «Молода Республіка Поетів» – ще одна гарна нагода заявити про себе. Організатором проекту є ГО «Форум видавців». Ініціатор дійства – перекладач, літературний менеджер, поет та критик Ілля Стронґовський. З 2010 року переможцям конкурсу давали можливість видати власну поетичну збірку. Зокрема, світ побачили книги Сергія Гулика «Напої» (2010), Мирослава Лаюка «Осоте!» (2011), Наталі Єрьоменко «Реверс» (2013) та Лесика Панасюка «Камінь дощу» (2013). З 2014 року лауреат гран-прі фестивалю може стати учасником літературної резиденції для молодих авторів «Станіславський феномен» і протягом місяця жити в Івано-Франківську.

Хорошою відзнакою на «МРП», на думку координаторки проекту Богдани Неборак, могла би бути премія у грошовому еквіваленті, адже молодий автор не завжди має сформований корпус текстів для книжки, а кошти може використати як для видання, так і, наприклад, для подорожей. Як зауважує Богдана, «конкурси для молодих поетів – це фільтр, що дає автору змогу перевірити себе і визначити потрібність та якість текстів, які він пише. Не думаю, що варто сперечатися щодо об’єктивності цих конкурсів, оскільки кожен учасник має вибір: подавати рукопис чи ні. Завжди існуватимуть суперечки щодо вибору журі, але мій досвід доводить, що вони не мають сенсу – невелика кількість учасників хоче почути фідбек щодо свого рукопису, навіть коли це їм пропонують».

Поетам, які пишуть про міста, варто звернути увагу на Всеукраїнський конкурс урбаністичної поезії «УРБА-Перехрестя». Його засновником є Київська молодіжна літературна студія «Перехрестя» у співдружності з об’єднанням «Севама». Конкурс започатковано задля виявлення і заохочення талановитих поетів-початківців, орієнтованих у своїй творчості на урбаністику, поетику міста. Переможці отримують першу (екв. 100 $), другу (екв. 75 $), третю (екв. 50 $), а також 5 заохочувальних премій. Із 2014 року конкурс запровадив нову номінацію «Кращий молодий автор» (до 25-ти років). Лауреатами та дипломантами «УРБА-Перехрестя» стали поети: Олеся Мамчич (м. Київ), Світлана Богдан (м. Київ), Ірина Шувалова (м. Київ), Наталія Дьомова (м. Львів), Андрій Тужиков (м. Чернівці) та ін. Ще одним конкурсом на цю ж тематику є «Серебряный город», присвячений Харкову. Організатори: Харківський клуб поезії АВАЛ і редколегія журналу поезії ЛАВА. Конкурс проводиться щороку, починаючи з 2011. Окрім поетичних творів, подаватися можуть автори, які пишуть художню прозу, публіцистику й наукові розвідки.

У Харкові є ще один поетичний конкурс – «Zебра». Троє переможців останнього отримують від однойменної типографії у подарунок власну збірку і творчий вечір-презентацію як бонус від Харківського літературного музею. Якщо минулого року свої вірші на конкурс надіслали 52 поети з різних міст України, то у 2015 їхня кількість зросла до…220! Трохи більше заявок (233) отримало у 2014 році журі поетичного конкурсу «Dictum» від тернопільського видавництва «Крок». Призові місця між собою поділили: Олексій Чупа (ІІІ), Оксана Гаджій (ІІ), Томаш Деяк (І). За результатами конкурсу в останнього у 2015 році вийшла поетична збірка «Колискова Кусто». Так само, як і в переможниці попереднього року – Юлії Мусаковської.

Серед інших поетичних конкурсів варто звернути увагу на: Всеукраїнський відкритий фестиваль поезії «Ватерлінія» (м. Миколаїв), «Нові голоси» («New Voices») від Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, Всеукраїнський конкурс молодої української поезії та української авторської пісні імені Марини Брацило «Хортицькі дзвони» (м. Запоріжжя), поетичний конкурс «Шорох» від Літературного клубу «Хорошо» (м. Сімферополь), поетичні конкурси від Міжнародного літературно-мистецького журналу «Склянка Часу*Zeitglas» та ін. А для тих, хто вже видав свою першу збірку – саме час вигравати літературні премії. Однією з найпопулярніших серед молодих авторів є Літературна премія «Благовіст», яку в різні роки отримали Василь Герасим’юк, Тимофій Гаврилів, Роман Скиба, Катерина Калитко, Ірина Шувалова, Дмитро Лазуткін.

На думку поета і прозаїка Олега Коцарева, який свого часу активно брав участь у різних конкурсах, а тепер часто є членом журі («Смолоскип», «Молода Республіка Поетів»), премії та змагання дуже потрібні, й у нас їх поки відверто замало. «По-перше, – наголошує Олег, – вони нагадують про літературу широкій публіці, яка інколи про неї забуває, і робить це даремно. Зокрема, сучасну українську літературу, про яку часом виникають химерні стереотипи або просто бракує знань. І, по-друге, конкурси справді відкривають нові імена. Можу назвати кількох чудових поетів, про яких я дізнався саме завдяки літературним конкурсам: Олена Герасим’юк, Мирослав Лаюк, Оксана Гаджій, Лесик Панасюк. Конкурси, правда, не гарантують ніяких райдужних перспектив своїм переможцям, але в деяких із них лауреатам друкують книжки. Плюс, так чи інакше, це – знайомство з середовищем, контекстом, читачем. Тобто, вихід на ту дорогу, якою можна дістатись і нових етапів саморозвитку, і публікацій, і всього іншого».

Хочеться тільки сподіватися, що на цьому шляху буде менше випадкових пасажирів. А поетичні конкурси справді матимуть важливе значення – і для комерційно зацікавлених видавців, і поетів із їхніми літературними амбіціями. Десь посередині й лежить істина, з якою нам наразі часто треба на компроміс.