Старе вбрання імператора

Сергій Лунін
Сергій Лунін

Час від часу хтось має казати, що імператор голий — попри більшість, яка вихвалює його новий одяг. Саме імператор — у російському перекладі казки Андерсена його «понизили в звании» або з цензурних міркувань, або через те, що до кінця XIX ст. данця перекладали з шведських, німецьких і французьких версій (утім, Лев Толстой, один із перших, хто переклав «Нове вбрання», пізніше згадував про «царя»). «Короля» переважно бачимо і в українських перекладачів, хоча Михайло Старицький ужив того ж таки «царя».

Про це власне йдеться: час від часу хтось викриває чергового видавця, що продає український переклад, зроблений не з оригіналу, а з російського перекладу. Це вбрання вже не нове і деякі перші особи видавничої справи хизуватися в ньому звикли. Про них писати не було б сенсу.

Але не про Анетту Антоненко. Пані Антоненко здається мені людиною принципів. Вона принципово друкує прозу «високої полиці», не довіряє російським перекладам і не хоче мати з ними справи. Останнє я дізнався з її відповіді, коли надіслав на імейл аналіз тексту Ярослава Губарева, що на її замовлення працює над «Часом зірки».

Це фінальний роман дуже відомого в Бразилії автора — Кларісі Ліспектор (1920–1977), що народилася в батьків-євреїв на Вінниччині. Пам’ятаю, як захоплено говорив про неї поет Рікарду Доменек, коли Meridian Czernowitz привіз його до Харкова. Видання її українською було б насправді подією, якби не одне «але»: перекладає пан Губарев із російського перекладу Єлєни Бєлякової, сліпо повторюючи за нею і порушуючи її авторські права. Переклад Бєлякової будь-хто може знайти в мережі безкоштовно. Хай навіть це піратство, але права читачів теж чогось варті. Вони не повинні платити за переклад із доступного й зрозумілого всім тексту.

На сайті видавництва зазначено, що «Час зірки» можна буде придбати на «Книжковому Арсеналі», за два тижні. Там само викладено уривок тексту Губарева — він спонукав мене до порівняння, про яке я повідомив пані Антоненко 16 лютого. Отримав казкову відповідь: «Будемо шліфувати» (пізніше іншу: мої зауваги щодо використання «фрагментів» російського перекладу Губаревим почуто).

23 березня «Літературна Україна» опублікувала уривок з іншого місця «Часу зірки», де я побачив ті самі ознаки перекладу з тексту Бєлякової. Ще раніше початкові розділи книжки надрукував часопис «Кур’єр Кривбасу» (№ 311–313).

Отже, «какие наши доказательства»? Наведу кілька уривків Ліспектор, Бєлякової й Губарева. Португальською не всі читають, тому додам ще англійський переклад Джованні Понтьєро. Наголошую: порівнюю все, з оригіналом включно.

(уривок у «Кур’єру Кривбасу», с. 32)
1. Автор двічі змушує оповідача визнати — одним і тим самим реченням, лише підсиливши в першому випадку словом tão («до такої міри»), — що історія його проста:
…pudor por vos estar invadindo com tal narrativa tão exterior e explícita.
História exterior e explícita, sim, mas que contém segredos…
Англійською те ж саме, хіба що перекладач додає в другому випадку «безсумнівно»:
…ashamed at pouncing on you with a narrative that is so open and explicit.
A story that is patently open and explicit yet holds certain secrets…
Російський переклад обох місць відрізняється, до того ж у другому випадку додано «це так»:
«…навязываю вам это повествование, такое поверхностное и простое».
«История незамысловатая, без подтекста, это так, но у нее есть свои секреты…»
Український текст повторює російський:
«…нав’язую вам цю повість, таку поверхневу і просту».
«Історія нехитра, без підтексту, це так, але вона має свої секрети…»

(с. 33)
2. Автор пише, що дівчина, продавши власне тіло, замість сандвічу з вареною ковбасою добре повечеряє:
…moças que vendem o corpo, única posse real, em troca de um bom jantar em vez de um sanduíche de mortadela.
Англійською те ж саме, але додано слово «звичайний» перед «сандвічем»:
…girls who sell their bodies, their only real possession, in exchange for a good dinner rather than the usual mortadella sandwich.
Російською це протиставлення втрачено — вона чи то пообідає, чи то сандвіча з’їсть:
«…девушки, которые продают свое тело, единственное, чем они владеют, за хороший обед или просто за бутерброд с колбасой».
Український текст повторює російський, лише помилкове «обід» замінено на «вечерю»:
«…дівчата, які продають своє тіло, єдине, що вони мають, за гарну вечерю або просто за сандвіч з ковбасою».

(с. 34)
3. Автор пише про типову рису бразильської вимови: додавати «і» між двома приголосними (вимовляючи, наприклад, absurdo як abissurdo):
…a palavra “designar” de modo como em língua falada diria: “desiguinar”.
Англійською те ж саме, хіба що перекладач не зважає на можливість прочитати слово з -дж- замість -ґ-:
…the word ‘designate’ became ‘desiginate’, for that is how she herself would have pronounced it.
Російською передано спрощено — в автора «вимовила б», що натякає на невживання такого слова дівчиною з трьома класами освіти:
«…слово «назначать» писала так, как произносила: «назыначать».
Український текст повторює російський, але в «призначати», Губарев — через незнання, мабуть — додає «и» ще й між «п» і «р» (сполучення, де це правило не діє), хоча будь-хто може пересвідчитися на сайті Forvo, що в слові prognose, наприклад, бразильці додають «і» лише до сполучення «ґн»:
«…слово «призначити» писала так, як вимовляла — «пиризиначити».

4. (с. 52)
Автор зазначає, що спілкувалися закохані рідко та про їжу:
As poucas conversas entre os namorados versavam sobre farinha, carne-de-sol, carne-seca, rapadura, melado.
Англійською те ж саме, але емоційно підсилено, перед переліком страв додано «виключно»:
On the rare occasion when the couple actually held a conversation, they invariably discussed food: flour, salted beef, dried meat, brown sugar and molasses.
Російською слова «рападура» й «меладу» прокоментовані, хоча можна було й перекласти, чомусь не перекладена «фаріня» (звичайна мука́, не більше) і викинуто згадку про схожий на бастурму продукт (іспанською — charqui, англійською — jerky, хоча Понтьєро такого слова не вживає):
«Редкие разговоры влюбленных касались фариньи, вяленого мяса, рападуры и меладо».
Український текст повторює російський, з примітками в тих же місцях, хоча відредагованими — але перекладач вигадує примітку й для «фаріньї»: «просмажене борошно» (у авторитетних бразильських словниках Уайса та Аулете я такого значення не знайшов):
«Нечасті розмови закоханих стосувалися фаріньї, в’яленого м’яса, рападури і меладо».

5. (с. 55)
Макабея або оповідач риторично запитує, чи слово «аристократія» не позначає, бува, «благодаті» («дару», «ласки», «милості») і відповідає: «Цілком можливо».
“Aristocracia” significaria por acaso uma graça concedida? Provavelmente.
Англійською те ж саме, лише «бува» («може», «припадком») передано словом «наприклад»:
Did the word aristocracy, for example, mean some grace that had been granted? Most likely.
Російською «аристократію» замінено «інтелігентністю», «благодать» — «освіченістю», «бува» викинуто. Надто мляве «можливо».
«Интеллигентность» значит образованность? Возможно».
Український текст повторює російський:
«Інтелігентність» означає освіченість? Можливо».

(уривок у «Літературній Україні»)
6. У діалозі Ґлорії з Макабеєю, що надто нафарбувалася, перша запитує «чувіху», чи не знавісніла вона, не збожеволіла, і порівнює з солдатською жінкою (шльондрою). Макабея ж присягається, що є цнотливою, не солдатською й не моряцькою:
— Você endoidou, criatura? Pintar-se como uma endemoniada? Você até parece mulher de soldado.
— Sou moça virgem! Não sou mulher de soldado e marinheiro.
Англійською бачимо вже «бойове розфарбування», а Ґлорія каже «тебе можуть сплутати з шльондрою» без згадки солдатів:
— Have you taken leave of your senses, girl? What are you up to, wearing all that war-paint? You could be mistaken for a tart.
— I’m a virgin! You won’t find me going out with soldiers or sailors.
Російською дуже скорочено. Нема звернення Ґлорії («чувіхо»), нема другого «збожеволіла» — риторичне запитання виглядає простим, — а відповідь Макабеї не містить «солдатів» і «моряків», та й «шлюху» перенесено вперед:
— Ты что, с ума сошла? Как ты накрасилась? Ты похожа на солдатскую шлюху.
— Я не шлюха, я честная девушка!
Український текст повторює російський:
— Ти що, з глузду з’їхала? Як ти нафарбувалась? Ти схожа на солдатську повію.
— Я не повія, я цнотлива дівчина.

7. Ґлорія попереджує Макабею, що колись пігулка прилипне до стінки її глотки і вона бігатиме, немов курка, якій розрубали навпіл шию:
Um dia a pílula te cola na parede da garganta que nem galinha de pescoço meio cortado, correndo por aí.
Англійською замість «пігулки» — «аспірин», нема слова «стінка», уточнено, що йдеться про офіс:
One of these days the aspirin will stick in your throat and you’ll be running around the office like a beheaded chicken.
Російською нема порівняння з куркою взагалі, пігулка не прилипне, а просто застрягне в глотці (як англійською), замість «колись» на початку — «дивись»:
«Смотри, застрянет таблетка в горле — и каюк».
Український текст повторює російський:
«Дивись, застрягне пігулка в горлі — і гаплик».

Прикладів можна було б навести більше — у короткому уривку, викладеному на сайті видавництва на початку року, я знайшов їх дев’ять. Перекласти «Час Зірки» важко, бо треба вжитися в авторський світ, виробити особливий стиль перекладного тексту. На це можуть піти роки — а хто їх дає в Україні? Видавці хочуть переклад за шість місяців, а краще – за три. Але це не виправдовує перекладу з російського перекладу чи навіть із кращого англійського.

До речі, з того ж числа «Кур’єру Кривбасу» про Губарева, станом на початок 2012 р. — студента 4-го курсу ДонНУ, можна дізнатися таке: «Перекладає з англійської, іспанської, португальської, італійської, польської, чеської, німецької, шведської, нідерландської, каталанської, данської мов» (с. 299–300). Фантастика.