10 перекладних книжок для дітей, які варто шукати на Книжковому Арсеналі

Завтра в Києві стартує Книжковий Арсенал, і десятки українських видавців запропонують читачам свої новенькі й блискучі книжки. Щоб не заблукати в розмаїтті новинок, ЛітАкцент вибрав десять довгожданих книжок для дітей, які нарешті переклали українською і за якими обов’язково слід шикуватися в черги під час виставки. Більшість цих видань пройшли випробування часом, накладами, десятками перекладів і тисячами відданих читачів, серед яких нарешті будуть і українські.

Ульф Старк, «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» (пер. зі швед. Галини Кирпи, ілюстрації Ольги Гринюк), ВСЛ, 2016

starkПочесний гість цьогорічного Книжкового Арсеналу Ульф Старк – особливий письменник, і це велике щастя, що його книжки (спочатку підліткові, а тепер і дитячі, але це цілком умовний віковий поділ) вийшли в українських перекладах Галини Кирпи. «Моя сестра – ангел» і «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» – це два зворушливі оповідання, в кожному з яких ідеться про смерть. Ульф має дідуся, його друг Берра не має, але дуже хоче, щоб і його хтось пригощав кавою з булочками, давав час від часу 5 крон і навчив свистіти. На щастя, є таке місце, де «роздають» нічиїх дідусів. Це будинок для старих людей. Так двоє хлопчаків – старий і малий – знаходять одне одного. У другому оповіданні «Моя сестра – янгол» Ульф уявляє, якою б була його старша сестра, якби народилася на світ. Дівчинка померла, так і не народившись, але хто б міг подумати, що її брат через багато років переживатиме, чи куштувала вона в раю молочні іриски. Обидва оповідання змушують замислитися про речі, які рідко обговорюють із дітьми (старість, самотність, смерть). Водночас – і це величезний талант Ульфа Старка – про складне мовиться простою мовою, з позиції дитини, для якої нормально, віддавши шану померлому дідусеві, піти запускати повітряного змія. Це такий світлий смуток, від якого хочеться жити, дихати на повну, обіймати рідних і любити.

Марцін Щигельський, «Ковчег часу, або Велика втеча Рафала із колись крізь тоді в тепер і назад» (пер. із пол. Божени Антоняк), Урбіно, 2016

365339861_w640_h640_kovcheg_chasu_1
Ще одним гостем цьогорічного Книжкового Арсеналу стане польський письменник Марцін Щигельський. Повість «Ковчег часу», написану від імені єврейського хлопчика, який переховується від німців у Варшаві 1942 року, критики часто порівнюють із кінострічкою Роберто Беніньї «Життя прекрасне». Уявляючи, що реальність – це гра за мотивами книжки Герберта Веллса «Машина часу», де німецькі солдати – то морлоки, а мирні люди – елої, 8-річний Рафал ні на день не забуває про Дідуся, відомого колись музиканта, який залишився в гетто, віддавши свою скрипку за те, щоб переправити онука по той бік паркану. Щигельський, як і Ульф Старк, володіє дивовижним даром говорити від імені дитини, з її точки зору, не вдаючись у моралізаторство й не зраджуючи того, що він, дорослий, і все-все знає про події Другої світової війни і долю євреїв.

Стівен і Люсі Гокінґ, «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» (пер. із англ. Ганни Лелів), ВСЛ, 2016

djordj_i_taemnul_kluch_vid_vsesvity_0_0
Нарешті цю серію повністю видадуть українською! Якщо дорослі читачі Стівена Гокінґа мали змогу читати його найвідомішу працю «Коротка історія часу» (видавництво «К. І. С.») українською вже понад рік тому, то молодші підлітки, яким адресована серія про Джорджа, поринуть у мандри чорними дірами тільки цього року. Захоплива пригодницька історія про двох цікавих дітлахів, які досліджують Всесвіт за допомогою диво-лептопа. Які тільки небезпеки на них не чекають! Пригодницьку складову тут ненав’язливо доповнюють науково-популярні факти, світлини з Космосу й найновіші ідеї відомого британського фізика-теоретика Стівена Гокінґа. Хто не знає, Гокінґ – фактично рок-зірка у світі точних наук. Прочитавши його підліткову серію, написану у співавторстві з донькою, слід відразу перейти до «Короткої історії часу» (яку, до слова, теж залюбки читатимуть підлітки). На щастя, переклад є у вільному доступі в мережі.

Барбара Рід, «Миша в метро» (пер. із англ. Анатолія Сагана), Навчальна книга – Богдан, 2016

7d926cca293324bb10045f436b02ac3a
Цю книжку-картинку варто мати в бібліотеці бодай через розкішні пластилінові ілюстрації. Відома художниця, володарка численних премій Барбара Рід зуміла придумати й виліпити неймовірно деталізований урбаністичний світ – такий, яким його бачать миші. Головний герой – миша Шастик – живе в метро на одній зі станцій, збирає різне сміття (його скарби) і мріє про великий світ – Край Тунелю – «страшне місце без даху і стелі, що аж кишіло ласими до мишей страховиськами». Особливо вражає те, як Рід вдалося зобразити найтонші відтінки емоцій у мишей, найдрібніші детальки підземного світу. Для цього авторка використовувала не лише пластилін, а й інші підручні матеріали, скажімо, пір’їнку чи шматочки газети.

Джеронімо Стілтон, «Відкриття Америки», «Таємниці Сфінкса», «Шахраї в Колізеї», «Слідами Марко Поло» (пер. із італ. Андрія Поритка та ін.), Ірбіс-Комікси, 2015

8b00e6b0-8711-4602-ac6f-401d156bcb15
Мишачі комікси Джеронімо Стілтона – дуже популярне дитяче читво. Автор зумів втримати баланс тексту, малюнків, пізнавального компоненту, пригод і гумору. Головний герой Джеронімо Стілтон і його родичі-миші час від часу збираються разом, сідають у мишоліт і рятують майбутнє, оберігаючи минуле від підступних котів-піратів. По ходу читання діти вивчають різні історичні факти: чи то про подорожі Христофора Колумба, чи то про давній Єгипет і будівництво пірамід, чи то про Марко Поло. Перекладачі вдало відтворили прецікавий мишачий сленг: «Не плети мишенітниць!», «Ми готові поринути у пригоду по самі вуса!», «Ні пуха ні кота!», «Щоб я сиром вдавився!», «Тисяча моцарел!» тощо. У планах видавництва, що спеціалізується винятково на коміксах, видати й інші книжки серії.

Бріґітте Венінґер, Юсуке Йонецу «На добраніч, Норі» (пер. із нім. Маргарити Бажиної), Рабарбар, 2015

cover
Є така журба, знайома багатьом батькам малих дітей: вкласти дитя спати. Книжка-картинка «Надобраніч, Норі» – ідеальне читання на сон. Якщо вже пораховані всі баранці, повкладувані в ліжечка всі іграшки, прочитані всі детективи, час братися допомагати кошеняті Норі, яке не може заснути. Побажати всім друзям доброї ночі, знайти «сонні» подушку і пір’їнку й врешті прислухатися до казки, яку розповідають місяць і зорі. Можливо, йдеться про те, що найкраще спиться надворі? Перевіряйте – у вас буде така нагода.

Джоан Ролінґ, «Гаррі Поттер і філософський камінь» (пер. із англ. Віктора Морозова, іл. Джима Кея), А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2016

Harry-potter-jim-kay-cover-ua
Нарешті фанати Гаррі Поттера і чаклунського світу, який давним-давно придумала Джоан Ролінґ, дочекалися ілюстрованого видання першої книжки саги. Ця книжка – безпрограшний подарунок для всіх: і для дітей, які лише починають знайомитися з Гаррі та його друзями, і для дорослих, які виростали на творах Ролінґ. Кольорові ілюстрації Джима Кея, суперобкладинка, великий формат і улюблений український переклад Віктора Морозова.

Александр Штеффенсмайєр. «Лізелотта захворіла», «Лізелотта ховається», «Лізелотта не може заснути» (пер. з нім. С. Колесник), Віват / Пелікан, 2016

l-zelotta-zahvor-la
Хто б міг подумати, що звичайнісінька корова – такий милий і кумедний персонаж. Може, звісно, не кожна корова, але Лізелотта – чарівна. Серія книжок-картинок німецького художника Александра Штеффенсмайєра про корову Лізелотту приємно розбавляє доволі одноманітний світ героїв дитячих книжок – котиків, песиків, зайчиків і білочок, драконів. У кожній із трьох книжок корівці слід допомогти впоратися з нелегкою справою. Чи то заснути (Лізелотта тимчасом перебудить усю ферму і перепробує всі відомі засоби для накликання сну), чи то одужати, а чи погратися з нею в хованки.

Ерве Тюлле, «Жива книжка», ARTBOOKS, 2016

maxresdefault
Ця книжка чимось нагадує пальчикову гру. У ній немає «традиційних» ілюстрацій і художнього тексту з сюжетом, персонажами, інтригою – всього, до чого ми звикли. Малюнки в «Живій книжці» – купа різнокольорових кружечків, по-різному згрупованих на сторінках. Під ними – завдання на кшталт «Торкнися жовтого кружальця», а на наступній сторінці – результат: торкнувшись усіх жовтих кружечків, можна «вимкнути світло», і лише жовті «горітимуть». Потрусивши «Живу книжку», можна «перетасувати» всі кружечки і т.п. Це книжка, в якій дитина творчо взаємодіє з малюнками й бачить миттєвий результат своїх дій, що само собою вчить відстежувати причинно-наслідковий зв’язок і, до того ж, робить процес читання захопливим і веселим.

Джулія Дональдсон, «Ґруффало» (пер. із англ. Віктора Морозова, художник Аксель Шеффлер), Читаріум, 2016

1005823914
Геніальна віршована казка Джулії Дональдсон із не менш геніальними ілюстраціями – одна з улюблених дитячих історій у світі. За нею знято 30-хвилинний мультик, її перекладено мільйонними накладами в багатьох країнах світу. Це дотепна книжка про маленьку винахідливу Мишку, яка, рятуючись від голодних хижаків, вигадала страшного монстра Ґруффало (що, втім, виявився реальним!), а відтак його зустріла й не розгубилася, а знайшла вихід зі складної ситуації. Зайве й говорити, що такий персонаж – чудовий приклад для малюків, як побороти свій страх та обернути його на перевагу.

Ольга Купріян

Народилася 1988 року на Київщині. Закінчила національний університет «Києво-Могилянська академія». Авторка численних статей, оглядів і рецензій для журналів «Однокласник», «Український журнал», «Критика», «Барабука» видання «Друг читача», сайту «Великий Їжак» тощо. Авторка книжки для підлітків «Солодкі поцілунки»