«Хрестоматійна» сербська література

Сербська література ХХ ст. Хрестоматія / Вибір та опрацювання Деяна Айдачича, Алли Татаренко. – Київ : «Освіта України», 2016
Сербська література ХХ ст. Хрестоматія / Вибір та опрацювання Деяна Айдачича, Алли Татаренко. – Київ : «Освіта України», 2016

«Хрестоматія сербської літератури ХХ століття» спочатку створювалася з метою забезпечення студентів спеціальності «літературна творчість» Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, що вивчають сербські літературу як одну зі слов’янських літератур, відповідним посібником. Її упорядниками є відомі славісти: Деян Айдачич – доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, засновник і головний редактор низки провідних фольклорних і етнолігвістичних видань, керівник проекту «Растко» (електронної бібліотеки сербської культури в Інтернеті), і Алла Татаренко – доктор філологічних наук, професор, фахівець у галузі історії і теорії літератури, літературний критик, перекладач, завідувач кафедри слов’янської філології Львівського національного університету  ім. Івана Франка. Проте вивчення змісту хрестоматії та методологічних принципів, якими керувалися її упорядники, дає змогу зробити висновок про те, що насправді видання вийшло далеко за межі поставлених завдань.

Незважаючи на вибірковість (яку, до речі, детально обґрунтовано в передньому слові), у «Хрестоматії сербської літератури ХХ століття» зроблено вельми вдалу й кваліфіковану спробу представити читачеві незалежне, позбавлене ідеологічних нюансів розмаїття безумовних шедеврів, що представляють абсолютно різні літературні течії ХХ століття. Маємо на увазі і їх літературну цінність, і їх естетичну значущість. У цьому сенсі упорядники продовжують добрі традиції Б. Поповича, М. Сибіновича, Л. Хайдуковича, І. Чароти та інших упорядників відомих антологій і перекладачів сербської літератури іншими слов’янськими мовами. Завдяки «Хрестоматії» український читач отримав можливість ознайомитися із творами сербських письменників, які раніше не видавалися в Україні. Крім цього, читач може ознайомитися з творами представників новітньої сербської літератури, які вже неодноразово публікувалися в нашій країні. Це – визнані класики сербської літератури: І. Андрич, М. Црнянський, М. Павич, Д. Михаїлович, Д. Кіш, Б. Чопич, В. Попа, Б. Пекич, Н. Тадич, Л. Ршумович, Д. Радович, М. Пантич, Д. Албахарі, Г. Петрович, М. Проданович, Н. Ромчевич, З. Каранович. Масштабність охоплення і майстерний підбір текстів не вичерпує усього потенціалу цього видання. Поза всяким сумнівом, чи не найвагомішим фактором, який забезпечив успіх «Хрестоматії», є такий: у ній зібрано лише якісні переклади, що пройшли крізь могутній «фільтр» оцінювання її укладачів. Серед них – Іван Лучук, Оксана Микитенко, Олена Дзюба -Погребняк, Наталія Білик, Марія Василишин, Зоряна Гук, Олеся Кривоніс, Ольга Рось, Оксана Сенатович і, звісно, Алла Татаренко. Будучи одним із укладачів «Хрестоматії», вона є водночас активним популяризатором сербської художньої літератури українською мовою. Тішить і той факт, що поряд із інтерпретаціями відомих перекладачів, у «Хрестоматії» опубліковано, наприклад, переклад оповідання Б. Чопича «Гостроколючка стає героєм», виконаний студентами-сербістами З курсу Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Незважаючи на безсумнівну активізацію процесу культурного взаємообміну між Сербією і Україною, можна стверджувати, що «Хрестоматія» заповнила певні прогалини, по-новому представивши творчість багатьох сербських авторів.

Особлива цінність «Хрестоматії», отже, полягає в тому, що в ній можна знайти додаткову інформацію про всіх представлених письменників. Це – і біографічні довідки про сербських авторів (написані А. Татаренко), і бібліографічні дані – вичерпні покажчики перекладів їхніх творів українською мовою, списки наукової літератури, присвяченої кожному із письменників (складені Д. Айдачичем). Це видання не лише дає певний обсяг інформації, а й створює мотивацію, тобто імпульс для подальшого ознайомлення з творами сербської літератури. Крім того, його сповна можна використовувати і як своєрідний міні-підручник.

Парадоксально, але факт: невеликий сербський народ є унікальним у тому сенсі, скільки видатних особистостей, зокрема письменників, він подарував світові. Це пов’язано і з його незвичайною, часто драматичною історичною долею, і з бажанням зберегти свою ідентичність в епоху глобалізації. Таке прагнення є особливо актуальним в умовах тиску глобальних мов на національні мови слов’ян. З іншого ж боку, нині відбувається процес активного руйнування інформаційних бар’єрів, на фоні якого важливого значення набуває посередницька місія художнього перекладу, а також потужний внутрішній заряд сербської літератури, пов’язаний саме з питаннями національної ідентичності.

Отже, «Хрестоматія сербської літератури ХХ століття» є новою значною подією в галузі сербсько-українських культурних взаємин, оскільки вона спонукає до роздумів про те, як сербам і українцям сповна інтегруватися до Європи і водночас не розчинитися в глобалізованому світі.