Репери та скейтбордисти

Володимир Чернишенко
Володимир Чернишенко

Попри умовність і часто невмотивованість поділу книжок на «хлопчачі» й «дівчачі», все ж є тексти, особливо підліткові, у яких не просто наратор – хлопець. Вони знайомлять читачів обох статей зі світом під хлоп’ячим кутом зору, торкаючись найнеможливіших закутків хлоп’ячої душі. Якщо хтось шукатиме саме таку літературу – то ось непоганий перелік книжок – для початку.

М. Стрековська-Заремба «Філіпек і весела сімейка» (переклала Ірина Котлярська-Фесюк)

3467_1456002336-500x500

Видавництво «Школа» включилося в гонитву за наповнення книжкових полиць цікавими дитячими книжками. І серед іншого звернуло погляд на сусідню Польщу, видавши вслід за «Класом пані Чайки» М.-К. Пекарської новий бестселер для читачів від 11 років – серію про Філіпека.

Польський школяр Філіпек живе у звичайному місті, на звичайній вулиці й сам він достоту звичайний. Ось тільки в цій позірній звичайності авторка відшуковує стільки дивовижного й кумедного, що читачу неодмінно запрагнеться продовження (до слова – воно вже також вийшло друком!).

Недо-елітна новобудова, у якій мешкає Філіпек, межує зі старою забудовою, відділена парканом, через який до Філіпека перелазять друзі, сам двір – скупчення асфальту й бетону – стає чудовим місцем для ігор. Дитячі витівки, такі невинні й звичайні, можуть виявитися непростимими гріхами в очах дорослих, а самі дорослі – поводитися зовсім нелогічно з точки зору дітей. Дідусь, який ділиться з онуком життєвою мудрістю, шокуючи тим самим бабусю, тато, який ховається від сплати за помешкання – усе це невичерпне джерело кумедних життєвих ситуацій. Чого варте хоча б питання про секс…

У книжці розкриваються також складні теми – зокрема, соціальна нерівність, проблема нелегальних мігрантів, мама, яка робить кар’єру… І все це з дитячою безпосередністю і м’яким гумором, який можливо підкаже читачу, що ми живемо трохи не так, як слід би…

Численні, кумедні та характерні малюнки Т. Осадчук роблять книжку особливо привабливою. Вони чудово доповнюють текст і полегшують його сприйняття.
Інше, що чіпляє і допомагає непідготовленому читачу – це реп. Адже дружбан Філіпека – його одноліток з кличкою МС Antony – після кожного розділу видає на гора новий злободенний текст, який перегукується з ідеєю оповіді. От би це вживу послухати!

Гутовська-Адамчик Малгожата. «220 маршрутів» (переклала Ярослава Івченко)

12

А ось інша гостя з Польщі орієнтована вже на старших читачів. Її для нас приготувало львівське «Урбіно». «220» маршрутів – це продовження виданої давніше повісті «110 вулиць», і продовження дуже несподіване. Перша книжка про родину Міхала й Міколая була класною історією про егоїстичного підлітка, який звик жити лише для себе і лише вимушений дауншифтинг батьків зумів його трохи змінити. Попри те, що вона теж була актуальною й цікавою, у ній були перші поцілунки і не тільки, все ж вона була позбавлена того блиску, яким відзначається продовження. Головним героєм «220 маршрутів» є вже не Міхал, а його молодший тринадцятилітній брат Міколай.

Міколай відрізняється від Міхала рівно настільки, наскільки «110 вулиць» від «220 маршрутів». Хлопчина мріє стати ударником у гурті й любить скейтборд. Він потрапляє в нову школу й одразу стикається з купою проблем, протистоїть (не дуже успішно) шкільним хуліганам, знайомиться з цікавою дівчинкою і відкриває для себе таємницю загадкових послань на автобусних зупинках…

Перше кохання й перший музичний проект, перший поцілунок і найперша барабанна установка – це поєднано у книжці органічно й цікаво. Вигадливий сюжет, таємниця найкращого друга – те, що змушує читати далі й далі. Ненав’язливий наратив – чудовий привід для батьків подарувати книжку своїй дитині. Хочеться сподіватися, що не за горами умовна «440 селищ», абощо, і що вона неодмінно буде перекладена й видана українською.

Єдиним невеличким недоліком книжки може бути хіба смертельна хвороба одного з головних героїв, сюжетна лінія з якою може видатися надто надуманою, але переконаний, що більшість юних читачів саме на це уваги не звернуть.

К. Гаґеруп «Маркус і Сіґмунд» (переклала Галина Кирпа)

489206658_w640_h640_markus_i_sigmu__agerup_001

А ось у найновішій книжці Клауса Гаґерупа, здається, недоліків нема взагалі. Якщо не брати до уваги обкладинку, звісно. Як завжди прекрасний переклад Галини Кирпи, якій – відчуваю – ой як нелегко було цього разу! Хто читав попередні три частини (а хто не читав – мерщій надолужуйте!) знає, що проблема симпатичного хлопця Маркуса полягає в епічній невпевненості в собі, а проблема його друга Сіґмунда – в епічній зарозумілості. Ці дві епічності разом створюють справді крутий коктейль.

Коли Маркус «втратив здатність закохуватись», а Сіґмунд вирішив йому допомогти її відновити, а тут ще й у житті обох хлопців з’являється вродлива й популярна реперка Бента, то чекай дивовижних рішень. Хто після цього здивується, якщо Маркус почне читати реп, або зробить пірсинг або вдягне кумедні реперські штани? Вірні Муна та Елен-Кристина не втомлюються допомагати горопашним хлопцям і самі стають частиною музичного проекту «Мевпус-М»…

Звичайно, Гаґеруп у свої книжці описує не лише кумедні ситуації й переказує жарти. Він розкриває багатовимірний внутрішній світ підлітка, у якому простенькі, з погляду дорослого, речі іноді набувають масштабів уселенської катастрофи, а справді важливі почуття й поривання, навпаки, опиняються у глибокому пасиві. Не кожен письменник може похвалитися таким зануренням у голову підлітка, як Гаґеруп.

Щодо цікавинок книжки – треба сказати, що це іще одна юнацька історія, у якій з’являється проблема одностатевого кохання. І дуже промовисто, хоча на перший погляд і не акцентовано. Де саме воно вигулькне – я вам не скажу. Читайте самі хороші книжки, хлоп’ячі й дівчачі, а головне – цікаві.

Володимир Чернишенко

Перекладач з англійської мови книжок Р. Кіплінґа, Дж. Вілсон, С. Кулідж та ін. Кандидат біологічних наук. Незалежний критик.