Memento momentum свободи: Українська революція очима сучасних письменників

@Темпора

«ProМинуле» – не лише конкурс історичного оповідання, це літературний проект видавництва «Темпора» та «ЛітАкценту», започаткований для пожвавлення інтересу до української історичної прози. Оголошенню конкурсу передувала низка дискусій літературознавців, письменників і критиків, що мали за мету з’ясувати, чим є жанр історичного фікшну, які хронологічні межі тексту дають змогу вважати його історичним, яке співвідношення достовірності й художньої вигадки допустиме в цьому жанрі.

Темою Першого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле» стали Українські визвольні змагання 1917–1921 років. Сторіччя цих подій активізувало дослідницький інтерес, зусиллями істориків сплило на поверхню багато невідомих фактів і документів – здавалося б, лише встигай занотовувати сюжети. Проте з цим пов’язана й особлива складність: багато вже написано, і завелика спокуса тим скористатися; наприклад, на конкурс надходили оповідання, що містили переказ епізодів із мемуарів полковника Всеволода Петріва чи Петра Болбочана. Натомість історична проза цікава авторським голосом, оригінальною інтерпретацією реальних подій і постатей минулого.

Усього на конкурс надійшло 95 текстів. Приємно потішило географічне розмаїття сюжетів, як-то оборона Знам’янки, українізація флоту на Чорному морі, протистояння у Львові, епізоди з життя тимчасових столиць УНР – Кам’янця-Подільського та Вінниці.

У першому розділі пропонованого збірника вміщено захопливі сюжети про винахідливість і кмітливість, з елементами авантюрності та детективною складовою. Це історії, в яких ідеться про локальні перемоги реальних і вигаданих сміливців, про бодай тимчасовий, та все ж успіх. Це аж ніяк не історії про поразку Українських визвольних змагань. Другий розділ об’єднав оповідання про кохання під час війни. Кохання невчасне, з огляду на добу історичних катаклізмів, непевність у завтрашньому дні й постійну зміну влад. Але водночас – кохання, таке необхідне героям саме тоді, аби пережити буремні часи. Третій розділ – це історії людей, що зробили вибір на користь минулого. Персонажі оповідань поділяють цінності попередньої доби на рівні духу й на рівні побуту. Нездатні прийняти нові правила, вони приречені на загибель, подібно до героїв М. Куліша й М. Булгакова, розчавлених під колесами бронепоїзда революції. Ці історії сповнені трагізму через марність сподівань на повернення «старих добрих часів», що вже ніколи не настануть.

В оповіданнях із четвертого розділу йдеться про долі «маленьких людей», спроможних на великі вчинки. Нездатні лишатися осторонь у часи випробувань, вони мусять обрати чийсь бік. Коли на рідне містечко наступає ворог, а ті, хто покликані його боронити, тікають, зброю беруть до рук недосвідчені, але завзяті юнаки. Коли інтелігенція мовчить, національну гідність обстоює проста покоївка, порушуючи свій принцип – не озиватися, коли не питають. Коли люди без честі здіймають руку на літнього чоловіка, безборонна дівчина зі священицького роду вступає в нерівний двобій із більшовиками, захищаючи від нападу свого діда.

Автори творів, уміщених у цьому збірнику, застосовують різні підходи до роботи з минулим. Наприклад, оповідання Антона Ситора базоване на родинній історії. Дмитро Безверхній інтегрує в текст фрагменти листування та щоденникові записи. Дехто з авторів обрав за персонажів реальних постатей: полковника «Залізної дивізії» Олександра Удовиченка («Проблиск в Одесі»), письменника й геополітика Юрія Липу («Deadpool»), засновницю жіночої гімназії в Києві Аделаїду Жекуліну («Останній день»), поета Остапа Луцького («Танець»). У деяких оповіданнях діють вигадані герої, проте історичними їх робить майстерно відтворена атмосфера буремних 1917–1921 років.

ІІІ дивізіон
(ці тексти так вразили членів журі,
що довелося розширити 10-ку «коротких списків» до 15-ки):
• Мар’яна Максим’як «Танець»
• Марина Корольчук «Останній день»
• Денис Карловський «Сховані в готелі»
• Євген Стеблівський «Список Скугара»
• Олександр Вітолін «Deadpool»

ІІ дивізіон
(потенційні переможці наступного року):
• Юлія Лісовська «Наречена»
• Біжан Шаропов «Вершник перший»
• Тетяна Подоляка «Студент»
• Іван Канівець «Захисники»
• Дмитро Безверхній «Дівчина з чайничком»
• Михайло Цьома «Українська рулетка»

І дивізіон
(найкращі з кращих):
• Ірина Пасько «Кукла» – ІІІ місце
• Антон Ситор «Тополина алея» – ІІІ місце
• Ігор Стамбол «Проблиск в Одесі» – ІІ місце
• Раїса Плотникова «Червоні тумани» – І місце

Цей текст є cкороченою версією передмови Ольги Петренко до збірника «Memento momentum свободи» і був опублікований з дозволу видавництва «Темпора».

Найближчим часом плануються презентації збірника в різних містах України.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики