Репортаж про Куліша і Шевченка, дослідження людської мерзенності та інші книжки на літо

Чи справді «літо» і «відпочинок» – це синоніми? Відпустка не триває три місяці, навіть саме літо стільки не триває, кондиціонери навчені долати спеку, а завдяки літакам перенестися у теплі краї тепер можна будь-коли, за бажанням. Список літератури на літо, здається, така ж традиційна тема, як і перелік рекомендованої літератури до зимового пледика й какао. Я ж, здається, ніколи не читала стільки важливих і корисних книжок, як влітку. Ще зі школи повелося: пригадуєте довжелезні списки класики, яку треба було взяти в бібліотеці і неодмінно опрацювати до початку вересня? Прочитане все одно забувалося до зими, та й програму щоосені надсилали з міністерства оновлену. Але острах, що роботу на канікулах зможуть перевірити, зберігався. Зараз мені здається, що так формується зв’язка між читанням і зобов’язанням. І що, імовірно, якби осмислене читання не було в певному сенсі моєю роботою, я би забула цей навик так само успішно, як тригонометрію.

Діточок багато. Збірка оповідань з курсу літературної творчості Сергія Іванюка / упорядниця Олександра Сауляк

Діточок багато. Збірка оповідань з курсу літературної творчості Сергія Іванюка / упорядниця Олександра Сауляк. – Київ: Смолоскип, 2019

Збірка на пошану пам’яті легендарного Сергія Іванюка, який понад двадцять років читав авторський курс «Основи літературної творчості» у Могилянці. Багато для кого цей курс став випробуванням власних здібностей та прихованих амбіцій. Щотижня потрібно було писати оповідання на певну тему або із певним формальним компонентом – і здавати його неодмінно вчасно. А наступного понеділка студент отримував оцінку і лаконічний коментар про роботу, часом дотепний, іноді саркастичний, а іноді й захоплений. (До слова, зараз цей курс продовжив читати письменник Мирослав Лаюк).

Саме ці короткі тексти різних років разом із коментарями викладача й лягли в основу цієї студентської антології. Серед прізвищ авторів можна знайти письменників, журналістів, критиків, діячів культури – тих, хто не побоявся озирнутися у часи власної наївності і все ще слабких текстів, щоб подякувати своєму вчителеві за те, що допоміг повірити в себе. Не лише у площині письма.

Утім, ці тексти цікаво читати не тільки самим авторам. Це хороший практикум для тих, хто розробляє курси creative writing, а також тих, хто планує там дечому навчитися.

Олег Криштопа. Братство

Олег Криштопа. Братство: документальний роман за матеріалами слідчої справи Кирило-Мефодіївського братства – Київ: Вавилонська Бібліотека, 2019

Белетризована реконструкція слідства у справі Кирило-Мефодіїівського братства, фігурантами якого були, як пам’ятаємо, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, – а наслідки вироку суду спричинилися фактично до того, що національна ідея перетворилася для членів товариства із забавки у місію, якій вони принесли в жертву свою молодість і мрії. Майстер художнього репортажу та телевізійних мандрівок у часі, Олег Криштопа створив повість на основі архівних документів, газетних хронік, мемуарів та щоденників, яка переносить читача у атмосферу 40-х років ХІХ століття і дає змогу відчути дух часу і характери відомих персонажів української та російської історії: тут і імператор Микола І, і його жандарми, і ще зовсім наївні й непафосні майбутні корифеї вітчизняної літератури, котрій тільки належиться стати національною.

Книжка сподобається усім, хто любить белетризовані біографії і через нестачу таких в укрсучліті мусить втішатися класичним доробком В. Домонтовича.

Філіп Зімбардо. Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло. Із польовим щоденником автора і керівника Стенфордського в’язничного експерименту

Філіп Зімбардо. Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло. Із польовим щоденником автора і керівника Стенфордського в’язничного експерименту / переклад Любомира Шестюка. – Київ: Yakaboo Publishing, 2017

Чому охоронці та поліцейські знущаються з в’язнів? Як учасники масштабних злочинів проти людства погоджуються брати в цьому участь? Чому хороший хлопчик, переселившись у район для бідних, майже неодмінно приєднається до дитячої зграї? Тут є відповіді на ці питання, і вони науково обґрунтовані.

…Люцифер, пам’ятаємо, спочатку був улюбленим Божим янголом, який перетворився на Сатану, упавши в гріх непокори та гріх гордині, і так Бог створив Пекло – для тих, хто в усі часи піддаватиметься спокуси. У історії людської культури складно знайти сильнішу метафору для радикальної трансформації особистості. Професор Зімбардо пробує розібратися, чому хороші, нормальні люди раптом починають поводитися негідно. Він використовує для цього матеріали судів на військовими злочинцями та ним же проведеного Стенфордського експерименту, який свого часу вразив світ: добровольці, забезпечені освічені молодики, потрапивши у ситуацію рольової моделі тюрми, почали поводитися цілком відповідно жорстоким тюремним законам – «наглядачі» жорстоко карали «в’язнів» і буквально за кільканадцять днів експеримент довелося припинити як такий, що вийшов з-під контролю. Вплив ситуативних факторів на волю людини, як виявилося, величезний; але такий же значний і вплив системи, яка також використовує підпорядкування авторитету, деіндивідуалізацію, самовиправдання, раціоналізацію та інші психологічні процеси, щоб керувати індивідом. Як протистояти? Розуміти, хай і інтуїтивно, психологічні та соціальні тактики опору. Це і називається героїзмом – не лише таким, в основі якого лежить спонтанний хоробрий вчинок, а щоденним, ґрунтованим на стійкості.

Читання, здавалося б, найдоступніший спосіб споживання мистецтва. Не потрібно здійснювати подорож, щоб побачити унікальний твір мистецтва чи почути концерт виконавця-віртуоза. Текст надається тиражуванню, і здобути його часто досить легко. Чи легко зрозуміти? Звісно, ні. Іноді зануритися у смисли ще складніше, ніж осягнути гармонію математики чи музики. Іноді не допомагає навіть освіта, яка не лише розвиває метафоричні читацькі м’язи, але й заганяє сприйняття написаного у рамки. Літо, утім, дає нагоду перезавантажитися – але чи для читання?