Що читати і як писати про минуле

1. Про давню давнину

Як на Русі на той світ виряджали

Львівський медієвістичний клуб запрошує відвідати лекцію Ірини Луцик «[І] прилучився він до предків [своїх]»: Русько-візантійський контекст поховального обряду».

Запровадження християнства на землях Київської Русі обумовило кардинальні зміни у релігійному, філософському та ментальному світоглядах тогочасного суспільства. Яскравим фактором, в якому знайшли відображення особливості духовної трансформації місцевих соціумів, є поховальна обрядовість. Спершу в контексті співіснування язичницьких та християнських традицій, а згодом в цілковитому домінуванні останніх поховальні пам’ятки виступають тим явищем, що дозволяє фіксувати етапи поступального та прогресуючого розвитку християнства на Русі.

Запропонована доповідь присвячена особливостям християнського поховального обряду на землях Київської Русі, що висвітлені на сторінках писемних та зображувальних джерел русько-візантійської спадщини. Їхнє опрацювання та систематизація зумовило побудову доповіді лінійним чином – від передсмертної молитви та заповіту до запечатування гробу та поминок. Цікавою в цьому контексті є спроба порівняння руської та візантійської поховальної традиції. Назагал, усестороннє вивчення різних видів джерел взаємно доповнять знання та поглиблять розуміння фунеральної культури в княжу добу.

Організатори:

Львівський медієвістичний клуб
Інтердисциплінарні студії «Per Aspera»
Рада молодих вчених Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Наукова бібліотека ЛНУ

Дата і час: 28.11.2019, 14 00-15 30

Локація: Наукова бібліотека ЛНУ, Студентський простір (II-й поверх, направо)

Лекторка: Ірина Луцик – аспірантка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Деталі тут.

 

 

Як князівство стало воєводством

Інститут історії України запрошує відвідати лекцію Бориса Черкаса на тему: «Метаморфози “військових” слуг Київської землі».

Захід відбудеться в рамках семінару “Спадщина Руси-України”, 28 листопада 2019 р. о 16:30 в Інституті історії України, у залі засідань на 6-му поверсі.

Запрошують усіх охочих узяти участь в обговоренні.
Деталі тут.

 

Як відрізнити фальсифікат від справжньої хроніки

На «Семінарі-по-вівторках» історикиня Катерина Кириченко розповість про «Хроніку» Мацея Стрийковського та Третій звід літописів Великого князівства Литовського.

Повний текст т. зв. Третього зводу літописів ВКЛ ми знаємо зараз тільки з видання 1846 року, що здійснив Теодор Нарбутт, що назвав його Хронікою Биховця. Цей список був транскрибований польською та втрачений майже одразу після видання. Репутація Нарбутта як романтика-фальсифікатора змусила деяких вчених сумніватися у автентичності пам’ятки. Однак, як вважається, ще один подібний до Хроніки Биховця текст був використаний Мацеєм Стрийковським при створенні «Хроніки польської, литовської та всієї Русі» (видана 1582 року). Стрийковський називав його Літописцем Заславських та активно користувався ним (що навіть викликало гіпотезу про належність авторства Хроніки Биховця самому хроністу).

Питання до обговорення:

1) про певні фрагменти Третього зводу літописів ВКЛ (Літописця Заславських), що були використані та адаптовані Стрийковським (серед яких досі непомічений в історіографії уривок давньоруського літопису);

2) про методи інкорпорації хроністом вже складних для розуміння у ранньомодерний час текстів (на прикладі уривку з давньоруського літопису);

3) що дає цей фрагмент для вивчення Хроніки Биховця.

А головним питанням, на яке доповідачка спроє відповісти – чи справді Хроніка Биховця фальсифікат?

Доповідачка – Катерина Кириченко, м.н.с. сектору досліджень з історії Київської Русі, Інститут історії України НАНУ.

Деталі тут.

 

2. Про письменників і наші 1920-ті

Як письменникам велося у Єлисаветграді-Зінов’євську у 20-х

29 листопада о 18:00 у Книгарні Є у Кропивницькому відбудеться розмова з краєзнавцем Федором Шепелем «Місто Кропивницький і забуті письменники 20-х» в рамках проекту «Lectorium». Модерує Андрій Домаранський.
Важко собі уявити відчуття тих, чия молодість і розквіт творчості припали на 20-ті роки минулого століття: злам системи, війна, народження нового монстра, але поруч з тим – молодість, віра в ідеали, нові ідеї і можливості. Вони сміливо творили нові твори і навіть нові жанри. Вони сміливо йшли вперед, не знаючи (а можливо, і знаючи), що буде далі.

Згадають дивовижних, але несправедливо забутих письменників 20-х років та перетини їх доль з містом Кропивницьким.
Деталі тут.

Чого ви не знали про харківський будинок «Слово»


Книгарня “Є” у Дніпрі запрошує на перегляд та обговорення документального фільму “Будинок “Слово”, який відбудеться 28 листопада. Початок – 18.30.

Обговорення фільму пройде за участю:

– Наталі Мацибок-Стародуб (літературознавчий коментар) – кандидатка філологічних наук за спеціальністю “українська література”; культурна менеджерка й громадська активістка; учасниця Руху добровольців “Простір свободи”.

– Дмитра Архірейського (історичний коментар) – кандидат історичних наук, завідувач кафедри всесвітньої історії Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара, автор книжки «Махновська веремія. Тернистий шлях Революційної повстанської армії України (махновців) 1918-1921 рр.»

“Будинок “Слово” (реж. Тарас Томенко, 81 хв., 2017 р.)

Наприкінці 1920-х років у Харкові, тодішній столиці УСРР, за відома Сталіна спеціально для українських письменників та інших діячів культури УСРР зводять будинок. Його спроектовано міським архітектором Харкова Михайлом Дашкевичем. Тут передбачено все для зручності мешканців — просторі світлі кімнати, високі стелі, великі вікна. Поряд навіть розбили сквер, аби ті, хто житимуть тут, мали де відпочити. Шістдесят чотири комфортабельні квартири, їдальня, солярій, обслуговуючий персонал — справжній рай для творців літератури. Тоді в новобудову будинку літератора було розселено десятки геніальних українських письменників, поетів, художників, сценаристів, акторів. Під один дах переїжджають Микола Хвильовий, Остап Вишня, Михайль Семенко, Анатоль Петрицький, Антін Дикий та інші. Утім, цей рай оснащують спеціальною системою спостереження та мережею агентів, завдяки яким автори тримаються під контролем радянських спецслужб. Зокрема, на деяких письменників доносять власні дружини-агентки, на деяких — служниці. Також знаходяться під контролем усі, хто відвідує цей будинок, серед них — Бертольт Брехт, Теодор Драйзер, Бруно Ясенський, які приїздять до Харкова на Міжнародну конференцію революційних письменників 1930 року. Українські письменники спостерігають наслідки Голодомору 1932-33 рр., у в результаті чого ситуація загострюється. Дехто з письменників чинить самогубство, дехто потрапляє в божевільню. Під час сталінських репресій було заарештовано мешканців сорока квартир із шістдесяти трьох. Колись новобудову називали будинок «Слово», бо сама споруда мала в плані літеру «С». Та вже за кілька років цей будинок називали «Крематорій» або ДПЗ — «дом предварительного заключения».

Адреса Книгарні «Є»:
м. Дніпро
проспект Д. Яворницького, 55
(вхід з вул. Січових Стрільців).
Вхід вільний.
Деталі тут.

3. Для тих, хто любить ретро-детективи

Фіналістка (ІІ місце) конкурсу історичного оповідання «ProМинуле» Наталія Довгопол презентує свою нову книжку.

Книгарня “Є” та видавництво Vivat запрошують на презентацію гостросюжетного детективу Наталії Довгопол “Шпигунки з притулку Артеміда”. Зустріч відбудеться 27 листопада.  Початок о 18:30

Ця книжка — перепустка у світ гостросюжетних пригод, шпигунських місій і небезпечних мандрів, де кожен день — це випробування на сміливість і силу духу, а здатність працювати в команді є чи не єдиним шансом на спасіння.

1907 рік. В одному з київських театрів стається сутичка. Поважний австрійський пан прилюдно звинувачує хлопчика-посильного в крадіжці. Без тіні страху підліток відкидає звинувачення, ще не підозрюючи, що це його перший іспит, запрошення в нове життя. Під зеленим картузом літній австрієць гер Фрідріх розгледів не лише перевдягнене дівчисько, а ще й потенційну вихованку для свого сирітського притулку — таємної школи «Артеміда», де готують професійних шпигунок.

Модерує Владислав Качур.

27 листопада, 18:30 – у Вінниці.
29 листопада о 18:30 в Івано-Франківську.
6 грудня о 20:00 – у Києві.

Оповідання Наталії Довгопол «Шовковиця, або Щоденник інститутки на вакаціях» можна прочитати у книжці «Звіяні вітром бездержавності».

Дивіться також: “Молодість і досвід в українській історичній прозі: репортаж”

 

4. Пофестивалити

 

30 листопада вже вп’яте на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбудеться історичний фестиваль LEGIO Historica.


У Червоному корпусі і околицях десятки подій за участі провідних публічних інтелектуалів у сфері історії України – лекції, воркшопи, майстер-класи; виступи реконструкторів; презентації найгучніших книжкових новинок України; битва історичних партнерів; екскурсії; марафон історичного кіно; книжковий ярмарок за участі провідних українських видавництв. Говоритимуть про актуальні питання української і всесвітньої історії, розвінуватимуть міфи, випробовуватимуть на міцність гіпотези, планують насолоджуватися сучасними публічноісторичними проектами.

Деталі тут

XV Фестиваль грузинського кіно

Цьогоріч фестиваль присвячений героям битви у Шіндісі та видатномуу грузинському композиторові Ґії Канчелі. Крім того, як зазначають організатори, буде показано також багато нових грузинських фільмів, які здобули перемогу на різних міжнародних кіноконкурсах, і які були номіновані на премію “Оскар”.

Відкриттям фестивалю стане історична драма “Шіндісі” Дімітрі Цінцадзе про російсько-грузинську війну 2008 року. 11 серпня біля села Шіндісі у нерівному бою з військовою російською частиною загинули 17 грузинських військових двадцять другої піхотної бригади. Фільм зображує їхню реальну історію. Стрічка потрапила до лонг-листу претендентів на Оскар-2020, а у 2019 році отримала гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Варшаві.

Крім того, глядачам буде запропоновано ще сім різножанрових фільмів. Так, сюжет стрічки “Гамлет” Ґіорґі Меґрелішвілі, знятої на Samsung Galaxy 6 edge, являє собою адаптацію п’єси Шекспіра до умов 21 століття, у якому, попри усі здобутки та технологічні прориви, не зникає прагнення отримати владу будь-якою ціною.

Драма “Горизонт” Тінатін Каджрішвілі розповідає історію колишнього подружжя Ґіорґі та Ана. На перший погляд відбувається начебто тихий і безболісний процес розлуки. Але чоловік продовжує вірити у вічність кохання, водночас Ана чекає на кінець, який, врешті, виявиться несподіваним для обох.

Документальна стрічка “Ангели журби” Тео Джорбенадзе присвячується пам’яті видатного грузинського композитора Ґії Канчелі. Фільм був знятий у декількох містах, паралельно із концертним турне (Берлін, Брюссель, Антверпен, Баку, Тбілісі) та розповідає про долю артиста у сучасному світі.

У трагікомедії “Парад” Ніно Жваніа йдеться про трьох друзів дитинства – злочинця-невдаху, вуличного художника та актора-авантюриста, які випадково зустрілися в дорослому житті. З інфантильними захопленнями та вподобаннями вони знову пірнуть у нову пригоду, яка принесе їм багато несподіваних зустрічей, болі й радості.

Головна героїня драми “Вдихни-Видихни” Дімітрі Цінцадзе – 37-річна лікарка Іріна, яка вийшла з в’язниці і починає життя з чистого аркушу. Тепер вона намагатиметься віднайти довіру серед друзів.

Фільм “Деде” Маріам Хачвані описує історію однієї дівчини, яка бореться проти обмежених свобод, репресивної культури, нечуваного викрадення, зарання запланованого весілля та ворожнечі сімей.

Картина ж “Сусіди” ҐіҐіші Абашідзе розповідає про перипетії в одному італьйському подвір’ї Тбілісі. Дружнє співжиття сусідів опиняється під загрозою, коли інвестор пропонує великі гроші за напівзруйнований будинок.

Кінофестиваль у Києві проходитиме до 27 листопада, а згодом нові грузинські фільми покажуть і в інших містах України.

Деталі тут.

ХІХ фестиваль «Нове британське кіно»


Покази фільмів пройдуть у Кінотеатр «Жовтень» з 28 листопада по 4 грудня за підтримки нашого партнера Arthouse Traffic.

Цьогорічна програма незмінно насичена – призери Канн, фаворити британських премій та фестивальні хіти:

🔸«Ціна правди» Аґнешки Холланд
🔸«Малюк Джо» Джессіки Гауснер
🔸«Вас не було на місці» Кена Лоуча
🔸«Тільки ти» Гаррі Вутліфф
🔸«Марадона» Азіфа Кападіа
🔸«Вони не постаріють» Пітера Джексона

Усі покази – англійською мовою з субтитрами.

Детальніше ознайомитися з програмою можна на сайті.

5. Закупитися книжками

29 листопада – чорна п’ятниця. Заздалегідь подумайте, які книжки хочете купити, аби вчасно зупинитися.

А якщо ще лишаться гроші і місце на книжкових полицях, можна придбати ще й польських історичних книжок. З 28 листопада по 1 грудня у Варшаві відбудеться книжковий ярмарок «Targi Książki Historycznej».

Україну представлятиме видавництво «Темпора».

30 listopada o 12:00 na stoisku 8 zapraszamy na spotkanie z autorem książki «Człowiek wojny. Wygląd i uzbrojenie…

Posted by Видавництво «Темпора» on Tuesday, 26 November 2019

29 listopada o 11:00 na stoisku 8 zapraszamy na spotkanie z autorem książek «„Przykładem swoich przodków…”. Historia…

Posted by Видавництво «Темпора» on Wednesday, 20 November 2019

Джерела фото – pixabay.com, Facebook.

Ольга Петренко-Цеунова

Навчалася в Києво-Могилянській академії. Любить читати і говорити про книжки, тому стала філологинею. Любить вдосконалювати тексти (які, за постструктуралістами, і є світом), тому стала редакторкою. Любить подорожі у просторі й часі, тому координує проект історичної прози "ProМинуле"