Виділити час для творчості

Уявити, як мандрували Пантелеймон Куліш і Микола Костомаров

Коли? 26.01, 12:00

Де? Будинок-музей Тараса Шевченка, Київ, провулок Тараса Шевченка,8-А

На лекціях циклу «Як мандрували класики» говорять про мандрівки Європою та Україною тих, кого звикли вважати «ботанами», високочолими анахоретами, зосередженими на книгах, лекціях, вчених диспутах.

І перша лекція  присвячена «братчикам» – Миколі Костомарову та Пантелеймонові Кулішу, їх знайомству з Європою. Що шукали і що знайшли інтелектуали за межами Російської імперії?

Зустріч із директоркою турагенції «Київські Фрески» Анжелою Савченко

Вартість входу на лекцію – ціна вхідного квитка до музею.
Деталі тут

 

Обговорити комбатантську літературу як націєтворчий процес самоусвідомлення

Коли? 26.01, 14:00

Де? Київ, Державна бібліотека України для юнацтва, Голосіївський проспект, 122

Проект “Становлення нового українського міту” досліджує, яким чином і які саме наративи, міфологеми та символи вибудовують нашу теперішню колективну психічну реальність, і далі – як формули колективного усвідомленого впливають на реальність предметну та подієву. Вихідним матеріалом є воєнна література як поле формування нового міту.

На разі проект складається з трьох блоків зустрічей.
Перший блок – “Війна як частина нового світу”.

Тема першої зустрічі – “Комбатантська література як літературний та націєтворчий процес самоусвідомлення”.
Учасники поговорять про:

–  цей проект, звідки він взявся і з чим працюватиме;
– яким чином, на нашу думку, відбувається зміна “мітологічних епох”, як нові технології впливають на ці процеси;
– власне точки опертя і вихідний концепт міту, а також чому непрофесійна література стала його колискою.

Учасники обговорення:
Автори проекту:
– редакторка Юлія Оскольська,
– редакторка і дослідниця масової літератури Олеся Стужук;
– дослідниця сучасної літератури, зокрема воєнної, Марина Рябченко;
– футуролог Андрій Заблоцький.
Спікери:
– Юрій Руденко – автор воєнної прози та документального проекту “История войны”;
– Катерина Хоптинська – людинознавиця, соціологиня.
Деталі тут 

 

Прочитати історичний детектив «1793» з Читацьким клубом «ЛітАкценту»

Коли? 27.01, 18:30

Де? Київ, вул. Лисенка, 3

Книгарня «Є» та портал «ЛітАкцент» запрошують на обговорення роману «1793» Нікласа Натта-о-Даґа (видавництво «Фабула»), що відбудеться 27 січня в рамках читацького клубу «ЛітАкценту». Початок – о 18:30. Модераторка – Богдана Романцова.

Поговоримо про:
– історичний детектив: чому нам такі цікаві «вбивства в інтер’єрі»;
– скандинавська традиція: не тільки хюґе, а й закривавлені тіла;
– проза жорстокості: чим вона приваблює читача і до чого тут сублімація;
– «шведський Зюскінд»: з кого виріс Натт-о-Даґ?
– гротескна детективна пара: як змінилися образи героїв з часів Дойла?
– кінематографічні романи: народжені, щоб бути екранізованими.

Довідка Читацького клубу:

Ніклас Натт-о-Даґ – шведський письменник і журналіст, нащадок давньої дворянської сім’ї. Перші згадки про рід Наттів-о-Даґів, згідно з Національним шведським архівом, датовані 1280 роком. У 2006-2008 роках Ніклас був головним редактором шведського чоловічого журналу «Slitz». У 2017-му було надруковано перший роман Нікласа «1793». Шведський союз письменників-детективістів назвав текст «найкращим дебютом року». Колеги зазначили, що роман Натта-о-Даґа – це «добре описане загадкове вбивство» й авторові вдалося поєднати історію з «жорстокістю, теплом і людяністю». Навесні 2019 року аудіоверсію «1793» названо найкращою книжкою року у номінації «Storytel Awards». Права продано у понад 30 країн світу. Друга частина під назвою «1794» побачила світ у вересні 2019 року.

Ніклас Натт-о-Даґ мешкає в Стокгольмі з дружиною і двома синами.

Вхід вільний
Деталі тут

Почути з перших вуст, як Франко з синами спорив

Коли? 29 січня, 17:00

Де? Музей видатних діячів української культури, Київ, вул. Саксаганського, 97

Родинні архіви не лише зберігають безліч таємниць, а й відкривають їх прискіпливим дослідникам.

Працюючи з джерелами, що зберігаються в архівах Квартири-музею родини Франків у Києві, Ольга Нижник знайшла унікальні документи – неопубліковані раніше спогади Тараса Франка про Батька. «Вперше прочитавши машинопис Франкового сина, я зрозуміла, що Іван Франко був зовсім іншим, ніж мені доводилося читати про нього раніше. Це зовсім інші спомини про Каменяра, які відкривають ще одну грань його особистості та ще однин вимір його світу», – відзначила упорядниця збірки.
Наприкінці минулого року спогади «Як Франко з синами спорив» були опубліковані окремою книжкою.

Упорядниця, авторка вступної статті та коментарів – Ольга Нижник, післямову до збірки написав доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка Ярослав Гарасим, авторка ілюстрацій – київська художниця Юстина Якимяк.

Деталі тут

 

Дізнатися пін-код від скриньки з сюжетами

Коли? 30.01, 18:30

Де? Львів, просп. Свободи, 7

Книгарня «Є» та видавництво «Дім Химер» запрошують на лекцію Миколи Палиги «Пін-код від скриньки з сюжетами. Мотиваційна екскурсія галереєю засобів для написання короткої прози».

«Вбивство на вулиці» та «Львів. Доза. Порно» — міжавторські збірки у котрих, цілком імовірно, знайшлося б місце для вашого оповідання. Тому наступного разу, як побачите у соцмережах запрошення з текстом: «Увага, конкурс!» — не зволікайте, перемога в такому може стати вашим квитком у сучасну українську літературу.

Про те, як і чому зараз так актуально писати коротку прозу розкаже Микола Палига — поет, письменник, музикант, організатор літературно-мистецького фестивалю «Поліття».

Ви дізнаєтесь:
— як ідея перетворюється на сюжет;
— як розповісти історію цікаво;
— як і за якими критеріями вашу історію оцінюватимуть журі;
Та отримаєте:
— пін-код від скриньки з сюжетами;
— чек-лист з порадами для молодих авторів.

Вхід вільний.
Деталі тут

 

Поринути у час і простір Степана Рудницького – історика, географа, геополітика

Коли? 30.01, 18:00

Де? Кропивницький, вул. Дворцова, 31

Книгарня «Є» запрошує на презентацію видання «Степан Рудницький (1877 – 1937). Історія. Геополітика. Географія» (видавництво «Темпора») за участі історика та укладача проекту Ольги Ковалевської, що відбудеться 30 січня 2020 року. Початок – о 18:00. Модератор – Андрій Домаранський.

Степан Рудницький є одним з найбільш значущих науковців свого покоління, а також в історії України загалом. Його ідеї та творчий доробок займають таке ж чільне місце, як і праці Михайла Грушевського, Агатангела Кримського, Володимира Вернадського.
При цім, ім’я й напрацювання С. Рудницького є чи не найбільш забутими з-поміж сучасників. На те були причини, і чи не найголовніша з них: виразний україноцентризм наукових праць С. Рудницького. На початку ХХ століття, коли українці узялися за обстоювання необхідності створення самостійної держави, С.Рудницький з усією силою свого таланту долучився до цього з позицій науки.

Говорячи просто, С. Рудницький «намалював» контур майбутньої держави «УКРАЇНА», обґрунтував особливість і українську сутність цього простору, надав вичерпний опис цих теренів, уклав докладні карти, означив місце України в просторі Європи. Звісно, радянська влада не могла миритися з цим. У 1933 С. Рудницького було заарештовано органами НКВД СРСР та звинувачено у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві і за постановою судової трійки колегії ДПУ УСРР засуджено до п’яти років позбавлення волі. 9 жовтня 1937 за постановою Особливої трійки УНКВС Ленінградської області засуджений до розстрілу. 3 листопада 1937 розстріляний в урочищі Сандармох (поблизу с. Медвеж’єгорськ, РФ).
У 2017-2018 роках, видавництво «Темпора» підготувало унікальний видавничий проект, покликаний ознайомити широкий загал українського суспільства з багатогранною науковою спадщиною та картографічним доробком вченого, а також із візуальними матеріалами з його родинного альбому.

Вхід вільний.
Деталі тут

 

Поміркувати про видавничу індустрію Києва ХІХ – початку ХХ ст.

Коли? 30.01, 17:00

Де? Київ, Бібліотека КПІ, проспект Перемоги, 37, Зал 3.5 (зал рідкісних і цінних видань).

Бібліотека КПІ запрошує на лекцію циклу історичних студій «Think about it».

Поговорять про видавців і видавництва. Протягом п’яти століть тривала «епоха Гутенберга», коли основу людської культури розвивало друкарство. Нині ж бурхливо розвиваються електронні мультимедійні видавничі технології.

На зустрічі згадають, з чого починалася світова і вітчизняна видавнича галузь, поговорять про особистостей, які здійснили значний внесок в її розвиток.

Деталі тут 

 

Виділити час для творчості

Коли? До 5 квітня.

Де? Будь-де.

Якщо ви давно збиралися взятися за написання історичного оповідання на цьогорічний конкурс “ProМинуле”, саме час цим зайнятися! Тема – українське місто у 1920-х роках – дає широке поле для фантазії. Проте не варто забувати й про історичну достовірність.

Умови участі тут:

Posted by ProМинуле – конкурс історичного оповідання on Monday, 10 June 2019

 

Обрати олдскульний відпочинок – діасеанс під живу музику

Коли? 1.02, 18:00

Де? Харків, вул. Сумська, 3

Книгарня «Є» запрошує дітей і дорослих відвідати вже традиційний діасеанс під живу музику. Захід відбудеться 1 лютого. Початок – 18:00.

Має торбинку з діафільмами, вміє вставляти їх у діапроєктор «Свет» і міняти слайди координаторка дитячих субот Олена Руда, читає титри режисер і актор театру «Публіцист» Костянтин Васюков, музично супроводжує всі сюжетні перипетії керівниця музичної частини Харківського академічного театру ляльок Катерина Палачова.
Вхід вільний.
Деталі тут 

Джерела ілюстрацій: Facebook, book-ye.com.ua, istockphoto.com.

Ольга Петренко-Цеунова

Навчалася в Києво-Могилянській академії. Любить читати і говорити про книжки, тому стала філологинею. Любить вдосконалювати тексти (які, за постструктуралістами, і є світом), тому стала редакторкою. Любить подорожі у просторі й часі, тому координує проект історичної прози "ProМинуле"