З чого робиться історична проза

Для тих, хто пише про Київську Русь

Коли? 15 лютого, 12:00

Де? Київ, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15.

15 лютого традиційно у третю суботу місяця відбудеться лекція канд. іст. наук, завсектору археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Тараненка «Археологічні дослідження церкви Спаса на Берестові та прилеглої території з 1914 по 2019 рр.»

За понад сторічний термін було виявлено поселення чорноліської культури IX ст. до н.е., вивчені фундаменти давньоруської церкви, виявлений некрополь XII-XIX ст., досліджено житлово-господарський комплекс XV-XVII cт. Попри такий потужний доробок залишається не вирішеною проблема розміщення літописного села Берестова та пов’язаних з ним комплексів князівської резиденції. Ці та інші питання обговорюватимуться в лекції.

Захід відбудеться у Археологічному музеї ІА НАНУ (вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Національного Нуково-природничого музею НАН України, М Театральна). Початок о 12.00. Вхід вільний.

Деталі тут. 

Для тих, хто пише про XVIII століття

Коли? 14 лютого, 17:00

Де? Київ, Андріївська церква

Напередодні Дня державності Республіки Сербія Андріївська церква запрошує відвідати музичну лекцію-бесіду, присвячену «сербській сторінці» в історії Андріївської церкви.

  • Чи знали Ви, що в урочистому чині освячення храму Первозванного апостола у Києві 19 серпня 1767 р. взяв участь духовний лідер православних сербів далекої Далмації?
    Чому так сталося і як склалася подальша доля цієї загадкової історичної постаті?
  • Життя сербських поселенців на сході України: що змінилося з часів переселення у XVIII ст.?
  • Яку ікону Андріївської церкви паломники з Сербії вшановували як чудотворну на початку XIX ст.?
  • Як так сталося, що останній «дорадянський» настоятель храму Первозванного апостола у Києві похований… у Белграді?

Учасники лекції-бесіди:

Нетудихаткін Ігор – канд. іст. наук, завідувач сектору Музей «Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська»;

Вадим-Ярема Шевчук – художник-реставратор, братчик Київського кобзарського цеху.

Лекція-бесіда пройде у лекційній кімнаті Музею «Андріївська церква» під акомпанемент козацької ліри та старосвітської бандури. Музичні твори часів переселення сербів на терени України у XVIII ст. виконає лірник Ярема.

Вартість: 40 грн. (квитки в касі музею).

Деталі тут. 

 

Для тих, хто пише про мистецьке життя Києва в ХІХ-ХХ ст.

Коли? 13 лютого, 18:30
Де? Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного

Здавна особливе місце в архітектурі займають видовищні споруди – театри, цирки, а з XX століття ще й кінотеатри. На нашій зустрічі ви дізнаєтесь, коли вперше з’явилася необхідність у споруді постійного театрального приміщення, згадаємо подібні споруди в історії Києва та яке значення вони мають у мистецькому житті столиці.

Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного запрошує на лекцію Валерія Лисенка «Історія театрально-концертних споруд Києва».

Про лектора:
Валерій Лисенко, краєзнавець, член правління Ліги екскурсоводів Києва, член Всеукраїнської асоціації гідів, автор приватного інтернет-проекту «1000-ліття української культури», започаткованого у 1998 році.

Деталі тут. 

 

Коли? 14 лютого, 17:00
Де? Київ, вул. В.Васильківська, 121 (м. Палац Україна)

«Володарці наших сердець!

Завіса піднімається. Ви на сцені. Ви переносите нас у чарівний світ поезії. Це – любов… Кохання до Вас. Захват. Хочеться наблизитися до Вас, розцілувати Ваші руки. Але що це? Ви дивитесь?! Ваш погляд зупиняється на одному із шанувальників. Хто з нас? Ще мить, і зараз розпочнеться історія, гідна сценарію для нової п’єси…»

Музей Марії Заньковецької запрошує романтиків у атмосферну подорож сторінками кохання під час театралізованої екскурсії «У солодкому полоні чарів. Марія Заньковецька і шанувальники».

Вхід на захід: за музейним квитком
Деталі тут. 

 

Для тих, хто пише романтичні історії

Коли? 12 лютого, 18.30
Де? Київ, вул. Б. Хмельницького, 3б, метро Театральна, Київ

У Книгарні «Буква» відбудеться черговий захід в рамках Масштабного проекту знань “Інтелектуальні дискусії”. Тема: Кохання з впливом на історію. Почуття, що вплинули на країни, творчість, діяльність видатних людей.

Орієнтовний керунок дискусії:
– “Всі історії про кохання і смерть, а нє, лише про кохання”. Де ілюзія, правда і професійно прописана історія, яка стала Вічністю для всіх поколінь?
– Хто і коли кохання вигадав? (пристрасть, *екс + 9 різновидів кохання у греків тощо).
– Очима історика (чи змінює воно історію), циніка, бізнесмена, соціолога.
– Що стоїть за романтичними історіями про кохання історичних осіб? Чи впливало це і як саме на держави (управління, соціум, мистецтво, норми)? Діана, Грейс Келлі, Мазепа, Роксолана.
– Наслідки романтизації кохання для жінки і чоловіка. Уявлення про кохання і секс 18-19-20 ст. Франко, Мерелін.
– Фейки про кохання та корисні ідеї щодо нього.

Експерти:

  • Денис Замрій, письменник, сценарист;
  • Дмитро Веселов, популяризатор науки, бізнес-аналітик;
  • Ольга Гураль, кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького;
  • Олексій Доценко, історик, ігромайстер, фахівець з неформальної освіти, композитор і музикант, тренер з медіаграмотності та міжпоколінським відносинам. Координатор проектів БО «Міжнародний Благодійний Фонд «Крок назустріч»;
  • Юля Оскольська, модераторка дискусії, кандидат філологічних наук, редакторка, працює з сюжетною літературою та авторами-початківцями. Засновниця письменницького курсу для авторів-початківців “Пиши наживо”.
  •  Тетяна Ілюк, історик, медіааналітик, кандидат історичних наук, експерт Українського Центру суспільного розвитку.

Вхід вільний.
Деталі тут. 

 

Коли? 14 лютого, 19:00
Де? Київ, Національний музей історії України, вул. Володимирська 2.

14 лютого з нагоди «Дня закоханих» запрошуємо на нашу вже традиційну вечірню театралізовану екскурсію з каганцями «Велике кохання видатних українців», яка має цілковитий успіх у всіх пошановувачів романтичних сторінок історії.

Кохання – прекрасне, світле і святе почуття, яке окриляє і возвеличує людину. Але іноді воно приховує смертельну небезпеку.

Під час театралізованої екскурсії її учасники дізнаються, які наслідки мало змагання за руку й серце прекрасної «степової Єлени» між Богданом Хмельницьким та Даніелем Чаплинським. Матимете змогу дізнатися про турботи і складну долю дружини Тимоша Хмельницького – Розанди Лупул, довідаєтеся про заборонене кохання Івана Мазепи і його юної похресниці Мотрі Кочубеївни. Справжніми одкровеннями стануть особисті любовні історії Виговського та Розумовського.

Деталі тут. 

 


Коли? 16 лютого, 13:00
Де? Музей Становлення української нації, вул. Лаврська, 27.

Музей Становлення української нації запрошує на екскурсію «Кохання великих українців».
Про кого у снах мріяла Леся Українка? Скільки розбив сердець Іван Мазепа, та чи був Степан Бандера турботливим батьком для своїх трьох дітей?

Авторська екскурсія Алли Бондаренко.

Деталі тут.

 

Для тих, хто пише про Українські визвольні змагання

Коли? 11 лютого, 18:30.
Де? Книгарня “Є”, вул. Лисенка, 3.

Видавництво «Темпора» і Книгарня “Є” запрошують на десяту зустріч історичного лекторію «A posteriori».

Цього разу Тетяна Осташко розповість про державницьку концепцію В’ячеслава Липинського.

Громадсько-політична і наукова діяльність В’ячеслава Липинського надала новий зміст національно-визвольному руху українців у ХХ ст. Адже його творчість здійснила справжню революцію щодо народницького світосприйняття та позбавила його монопольних позицій у формуванні ідейних орієнтирів українського громадянства. Історичні праці В. Липинського започаткували формування державницької школи в українській історіографії та суспільній думці. Він пов’язував майбутнє України з поверненням до створених попередніми поколіннями духовних цінностей, з яких «виріс Шевченко, з якої виросло наше відродження». Більшість його ідеологем не втратили своєї актуальності й сьогодні. Хіба не по-сучасному звучать В. Липинського слова, сказані 90 років тому: «Патріотизм, на якому будуються держави і нації, це віра, це спокій душі, а не бізнес з надією на “добрі проценти”, і не акторство з надією на оплески і дарунки юрби».

Тетяна Осташко – дослідниця історії визвольних змагань в Україні 1917–1923 років, історії культури, української біографістики та українського консервативно-монархічного руху. Упорядниця багатотомного видання “В’ячеслав Липинський та його доба”.

Вхід вільний.

Деталі тут. 

 

Для тих, хто пише про 1920-ті

Коли? 13 лютого, 18:00
Де? «Книгарня Є» Харків, вул. Сумська, 3.

Книгарня «Є» та рух “Простір свободи” запрошують на дискусію «Микола Хвильовий і Харків».
Микола Хвильовий – постать надзвичайно цікава й суперечлива. Він міг хвилювати по-справжньому не тільки своїми творами, але й власним життям, особистою біографією. Людина яскрава й безкомпромісна, яка про свою “загадкову смерть” написала ще у “Вступній новелі”, а от дихотомію життя-смерті завжди воліла розв1язувати на користь першого.

13 лютого 2020 року запрошуємо всіх поціновувачів творчості Миколи Хвильового на дискусію, під час якої обговоримо важливі події в біографії митця, його вплив на літературну й історично-культурну спадщину міста, а також окреслимо точки й локації, що несуть пам’ять про Миколу Хвильового в міському просторі Харкова.
Модеруватиме бесіду Наталя Мацибок-Стародуб, кандидатка філологічних наук, культурна менеджерка й громадська активістка.
Вхід вільний.
Деталі тут. 

Коли? 15 лютого, 15:00
Де? Київ, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, вул. Лаврська, 9, корп. 26.

У рамках проекту «Лютий/Курбас» відбудеться перегляд фільму «Будинок „Слово“» і зустріч з режисером Тарасом Томенком.

«Будинок „Слово“» – український повнометражний документальний фільм 2017 року, знятий режисером Тарасом Томенком.

Коли у Харкові у 1929 році цей будинок було зведено, як будинок для літераторів, ніхто не міг передбачити, що цей комфортабельний дім стане пасткою для українських митців. Згодом їх один за одним почали вивозити на допити, розстріли та заслання. Так в історії української культури виник термін «Розстріляне Відродження».

В цьому будинку свого часу жив режисер Лесь Курбас і його друг та соратник драматург Микола Куліш, які у 1937 році вироком радянського суду були розстріляні.

Будинок було зведено у формі літери «С» (Слово), але хтось пізніше вже трактував його як жорстокий жарт товариша Сталіна, який зашифрував в його назві першу літеру свого прізвище «С».

Будинок «Слово» став символом колишньої радянської системи, яка безжально і цинічно знищувала українську інтелігенцію.

Вхід на подію за ціною музейного квитка

Деталі тут. 

Дивіться також: Триває третій конкурс історичного оповідання “ProМинуле”

Для тих, хто пише рецензії на історичне кіно

Коли? 12 лютого, 18:30
Де? Київ, Майдан Незалежності, 18/2, колишній Будинок профспілок, ІІ поверх

Наскільки потрібно зважати на наукову точність, коли твориш історичне кіно? Чи варто добиватися 100-відсоткової достовірності, коли створюєш міфологеми? Зрештою, чи можлива взагалі повна історична точність в кіно? І чи можуть українські художні фільми виконувати роль історичного джерела для дослідника історії?

Відповіді на ці питання шукатиме Пилип Іллєнко – експерт у галузі кіно, очільник Державного агентства України з питань кіно (2014-2019 рр.)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.
Деталі тут. 

Джерела фото – pixabay.com, Facebook.

 

Ольга Петренко-Цеунова

Навчалася в Києво-Могилянській академії. Любить читати і говорити про книжки, тому стала філологинею. Любить вдосконалювати тексти (які, за постструктуралістами, і є світом), тому стала редакторкою. Любить подорожі у просторі й часі, тому координує проект історичної прози "ProМинуле"