Хто і як установлюватиме новий світовий порядок у XXI столітті?

 

Кай Фу Лі. Наддержави штучного інтелекту: Китай, Кремнієва долина і новий світовий лад / пер. з анг. В. Пунько. – Київ: BOOKCHEF, 2020

Деякі книги з’являються не просто вчасно – вони символізують момент. В Україні праця авторитетного китайського дослідника штучного інтелекту Кай Фу Лі вийшла тоді, коли чи не в перше в історії весь світ закрили на карантин у зв’язку з поширенням вірусу, що прийшов також із Китаю. Тепер ми напружено слідкуємо за протистоянням людини і хвороби, а заодно споживаємо новини про застосування спеціальних браслетів і додатків у протидії пандемії. І намагаємося зрозуміти, що сталося, хто за цим перебуває, що і як буде далі тощо? Наразі відповідей немає, проте багато хто стверджує, що світ більше не буде таким, як раніше. Книжка «Наддержави штучного інтелекту» якраз про те, яким шляхом ми рухаємося до кардинальних і, мабуть, незворотних змін.

У світі високих технологій Кай Фу Лі – впливова і компетентна особа. Він працював в Apple, Microsoft та Google на початку їх становлення, сприяв запуску Google China, засновував Sinovation Ventures для фінансування перспективних стартапів. А сьогодні своєю головною місією Кай Фу Лі вважає популяризацію штучного інтелекту. Цій темі він присвятив себе ще з університетських часів. Тож йому є що розповісти і на конференції TED, і на сторінках книги.

Як і годиться, призначення книги сформульовано у Вступі. Автор зворушливо оповідає, як під час свого останнього візиту до пекінського дитячого садочка отримав шквал запитань від малюків на кшталт: «Чи матимемо ми вихователів-роботів?», «Чи будуть люди одружуватися з роботами і заводити з ними дітей?», «Що трапиться, якщо роботизована автівка вріжеться в іншу таку саму автівку?». Читаючи ці рядки, я щиро посміхався, бо такі теми також обговорюю, щоправда, із студентами в університеті. Утім, розуміючи рівень життя й діджиталізації Піднебесної, цілком вірю, що там про це допитуються вже й малюки. Якщо в дитячому садочку (напевно, не тільки китайському) діти ставлять нам, дорослим, запитання про виклики з боку штучного інтелекту, ми маємо бути готовими відповідати на них. Власне, таке завдання і змусило Кай Фу Лі написати книгу: «Штучний інтелект раптом став однією з найбільш обговорюваних тем». Адже нині змінилося одне з фундаментальних питань, на яке людина в усі часи шукає відповідь. Наразі нас цікавить не тільки «що таке людина в цьому світі?», а й «чи залишиться для людини місце у світі, яким керують розумні машини?».

Уже з першого розділу автор із захватом переповідає історію китайських інновацій. Живі деталізовані описи просування стартапів обумовлені тим, що деякі кейси Кай Фу Лі знає зсередини, зокрема, торгівельну війну між китайською компанією Alibaba і американською eBay. Однак його книга не лише про становлення high-tech у Китаї. Хоч це й дивно, але «Наддержави..» більше про особливу китайську філософію. Розповідаючи про специфічний підхід китайських підприємців до ведення бізнесу, завойовування ринків, взаємодію з конкурентами, Кай Фу Лі показує феноменальне ставлення китайців до світу.

Автор постійно порівнює й водночас протиставляє Китай і Кремнієву долину. З одного боку, сьогодні і в США, і в Китаї створено всі передумови для того, щоб «вирощувати гігантів штучного інтелекту, які будуть домінувати на світових ринках і заробляти на споживачах зі всього світу». З іншого – у цих країнах абсолютне різне ставлення до роботи, різний «кодекс честі». Якщо в Америці ще з часів Стіва Джобса вкрасти ідею та скористатися нею вважалося неприпустимим, то в Китаї, особливо в дев’яностих і нульових, скопіювати вже готовий продукт було не просто нормальним, а фактично єдиним правильним способом вийти на ринок і закріпитися там. Виступити на фестивалі ідей із презентацією якогось пристрою і показати принцип його роботи, а вранці прокинутися й дізнатись, що якась компанія щойно запатентувала його і запустила у виробництво – типова трагедія одного китайського стартапу і спроба відбутися іншого. Безсоромне копіювання, серійна імітація та творення химерних продуктів-аналогів – таку відповідь Китай запропонував Кремнієвій долині на початку протистояння в галузі високих технологій. Характерно, що Кай Фу Лі описує ці конкурентні війни в розділі з характерною назвою – «Наслідувачі в Колізеї». А тих підприємців-стартаперів іменує гладіаторами.

Ми часто потерпаємо від дешевої та неякісної продукції цих «гладіаторів», хіба ні? Проте Кай Фу Лі переконує, що часи змінюються. Загартований у боях за просування high-tech, китайський бізнес накопичив величезний ресурс: фахівців, серед яких є і вигадливі інженери, і зубасті маркетологи. Завдяки їхнім розробкам от-от має відбутися революція штучного інтелекту. Для цього потрібні чотири умови: «значні масштаби даних, наполегливі підприємці, висококваліфіковані дослідники у галузі штучного інтелекту і сприятлива політична ситуація». В Китаї ці умови поступово виконуються. Зокрема, кількість китайських інтернет-користувачів уже переважає європейських та американських разом узятих. І вони щодня завантажують про себе дедалі більше відомостей: оплачують рахунки онлайн, замовляють їжу в додатках, користуються таксі або велосипедами за допомогою безготівкових сервісів, роблять інтернет-покупки, відправляють грошові перекази тощо. Кожна з цих дій залишає цифровий слід. А оскільки світ рухається до влади «семи гігантів» (Google, Facebook, Microsoft, Amazon, Baidu, Alibaba, Tencent), ці цифрові сліди колись стануть у пригоді.

Що ж значитиме влада семи найвпливовіших корпорацій? І коли цей новий лад настане? Кай Фу Лі відповідає однозначно: «Як тільки самокеровані автомобілі заповнять вулиці, автономні дрони піднімуться в небо, а інтелектуальні роботи почнуть працювати на фабриках, вони змінять до невпізнання всі сфери нашого життя». Ну, а те, що таке масштабне перезавантаження світу розпочнеться саме на батьківщині автора, повторюється якщо не на кожній сторінці книжки, то в кожному розділі точно.

Перші хвилі поширення штучного інтелекту ми вже спостерігаємо. Сьогодні уявити інтернет без пошукових алгоритмів Google, Facebook, Amazon та інших сервісів неможливо. Наступний крок – активне впровадження штучного інтелекту для бізнесу. Наприклад, для страхових компаній, які перед тим, як запропонувати страховий поліс, оцінюватимуть свої ризики: вивчатимуть усю інформацію про захворювання клієнта, динаміку зміни його ваги, схильності до діабету, шкідливі звички тощо. Далі – штучний інтелект сприйняття, який значно розширить кількість точок нашого доступу до інтернет і тим самим мінімізує «межі, які розділяють онлайн- і офлайн-світи». Так, фантастика вже давно і розповіла і показала, як онлайн-світ зливатиметься з офлайном. Хвилиночку… а хіба слово «фантастика» тут доречне? Кай Фу Лі його не вживає, тож, напевно, ні. Натомість, автор пропонує інше поняття – ООЗ (онлайн-офлайн-злиття). І каже, що ООЗ стане знаковим кроком в еволюції штучного інтелекту.

Попри такі хвилюючі прогнози, найголовніше, що відчуваєш – Кай Фу Лі є великим оптимістом і прихильником ідеї творчої взаємодії людей з алгоритмами. Це особливо помітно в розділі «Співіснування людини і штучного інтелекту», присвяченому проблемі вивільнення людей з-під гніту робочих буднів. Автор щиро вірить, що розвиток штучного інтелекту призведе до тотальної оптимізації людських ресурсів, тобто до скорочення робочого часу й запровадження безумовного базового доходу. Як наслідок, у людей з’явиться більш часу для вираження любові в колі сім’ї та друзів. До того ж людина майбутнього займатиметься саморозвитком, часто навчатиметься, більше мандруватиме, більше відвідуватиме музеї, більше захоплюватиметься мистецтвами (цю саму думку постійно повторює інший цікавий китаєць – Джек Ма, засновник Alibaba). Одне слово, людина не воюватиме з роботами, як це передрікає сучасна наукова фантастика («Світ Дикого Заходу», «Хьюманс» та ін.). Ми розвиватимемо свій внутрішній світ завдяки штучному інтелекту. Теза, звісно, не безсумнівна. Однак не забуваємо, що перед нами книжка не тільки про технології, а більше про особливий китайський погляд на світ.

Доктор філологічних наук, науковець, викладач ОНУ імені І. І. Мечникова, автор книг і статей з теорії та історії літератури та публіцистики