27 січня 1921 року

27 січня 1921 року Павло Тичина записав у щоденнику:

27/1. Приснився Чумак. Та так виразно. Коли прокинувся — таке вражіння було, мов хтось своєю візитою мені честь ізробив. Ні з ким мені федерувати зараз. Семенко — ні, Василь — далеко, гроністи взялись мене із’їсти, бо це їм дуже вигідно…

Леонтовича убито. Жаль сухий у мене знову. Дико. І те, що вбили, і те, що я за життя чіпляюсь. От, мовляв, я живий, то й добре. А до других — однаково. Дико. Коли вбили… [Прізвище викреслено] — більш диким здалося, і я більше переживав. Невже через п’ять чи десять літ ми будемо остільки холодні, що будемо байдуже дивитись, як на наших очах батька ріжуть?

***

Чумак Василь Григорович (1901–1919) — український поет, публіцист, громадський і культурний діяч. Член УПСР (боротьбистів), розстріляний денікінцями в Києві.

Семенко Михайло Васильович (1892–1937) — письменник, основоположник українського футуризму, очільник різних футуристських угруповань і редактор їхніх видань.

Василь — Еллан-Блакитний Василь Михайлович (1894–1925) — громадсько-політичний і культурний діяч, письменник. Співучень Тичини по Чернігівській духовній семінарії і його близький друг. У січні 1921-го жив у Харкові, працював редактором газети «Вісти ВУЦВК».

Гроністи — учасники літературно-мистецької групи «Гроно» на чолі з Валер’яном Поліщуком. Існувала в Києві в 1920–1921 роках.

Леонтович Микола Дмитрович (1877–1921) — український композитор. Убитий агентом ЧК 23 січня 1921 року. Влітку 1920-го Тичина відвідав Леонтовича на Поділлі під час подорожі з капелою «Думка».