17 квітня 1921 року

17 квітня 1921 року у ВУАН відбувся літературний вечір «Усний журнал» № 1.

«Усні журнали» та вечори різних мистецьких течій у Києві 1920 року ініціювала літературна група «Гроно». Вони були одиноким способом пожвавити літературне життя в умовах розрухи, коли книговидання ще не налагодилося. Як писали самі «гроністи», «За відсутністю літературних журналів та листків почали прориватись спроби розбити цю тюрму примусового мовчання через технічні умови». В умовах культурного голоду їхні заходи мали великий успіх і «проходили завше при повній ущерть залі». Слідом за «Гроном» ідею підхопили у Всеукраїнській академії наук.

17 квітня 1921 року відбувся перший випуск «Усного журналу» у ВУАН. Свої оповідання зачитали Наталя Романович-Ткаченко, Степан Васильченко і Григорій Косинка. З віршами виступили Тодось Осьмачка і Микола Терещенко. Павло Филипович зачитав власні поезії і переклади з Шарля Бодлера, чиє століття з дня народження відзначали за кілька днів перед тим, а Агатангел Кримський — переклади з Омара Хайяма.

Після виступів почалося обговорення творів. У дискусії взяли участь Людмила Старицька-Черняхівська, академік Кримський, Валер’ян Поліщук, Микола Терещенко й інші. «Тут яскраво виявилася протилежність між представниками двох груп української інтелігенції — оборонцями старого й нового. Представницею найбільш яскравою першої групи можна вважати Л. Старицьку-Черняхівську, ідеологом другої групи — молодих — являється В. Поліщук, а на чолі середньої групи стоїть ак. А. Кримський. Особливо гаряча полеміка відбувається між представниками перших двох груп — між оборонцями літературних традицій і прихильниками динамічної течії».