23 квітня 1921 року

23 квітня 1921 року Микола Зеров (30 років) написав дві вірші — «Данте» і «Pro domo» з циклу «Ars poetica».

Про перший із цих двох віршів сам Зеров казав: «Поезія, якої я не розумію: подібно до “Сна Святослава” (Соr anxium), ця річ мені приснилася». Обидва вірші мали раніші версії: «Данте» називався «В царстві прообразів», «Pro domo» — «Молода Україна», у його першій редакції фігурували поети Микола Вороний і Спиридон Черкасенко.

Очевидно, 23 квітня 1921 року Зеров опрацював попередні версії віршів, надавши їм остаточного вигляду.

Микола Зеров
ДАНТЕ

Сагою дивною, без демена й весла,
Ми пропливали вдвох — я й чарівник Вергілій.
Як бронза, він різьбивсь — і до далеких лілій
Ріка незнана нас, гойдаючи, несла.

Латаття там плелось без ліку і числа,
На світ займалося в пустелі злотохвилій;
Я поглядом тонув у тій наплаві білій,
А слухом — у речах небесного посла.

Я чув: «Ці лілії, що упояють чаром,
Далеко від землі, від valle lacrimarum
Зросли тут засівом потужної руки;

Далекі від тривог і від земної сварки,
Колишуться і снять, одвічні двійники
Сонетів і канцон майбутнього Петрарки».

23.04.1921

Демено — кермо.

Публій Вергілій Марон (70–19 рр. до н. е.) — давньоримський поет. У поемі Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» один із центральних персонажів, провідник поета через Пекло і Чистилище.

Valle lacrimarum (лат.) — долина сліз.

Петрарка Франческо (1304–1374) — італійський поет, один із видатних діячів Проторенесансу. Вивчав твори Вергілія.

PRO DOMO

Яка ж гірка, о Господи, ця чаша,
Ця старосвітчина, цей дикий смак,
Ці мрійники без крил, якими так
Поезія прославилася наша!

Що не митець, то флегма і сіряк,
Що не поет — сентиментальна кваша…
О ні! Пегасові потрібна паша,
Щоб не загруз у твані неборак.

Класична пластика, і контур строгий,
І логіки залізна течія —
Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт де Ліль, Жозе Ередія,
Парнаських зір незахідне сузір’я
Зведуть тебе на справжні верхогір’я.

23.04.1921

Pro domo (лат.) — в обороні, на свій захист.

Пегас — у давньогрецькій міфології чарівний крилатий кінь, улюбленець муз. Ударом копита об землю вибив джерело на горі Гелікон біля гаю Муз, звідки поети черпали натхнення.

Шарль Леконт де Ліль (1818–1894), Жозе-Марі де Ередіа (1842–1905) — французькі поети, представники парнаської школи.