Автор
Роксоляна Свято

Мемуари як роман, або Дещо про химери жанру

Мемуари – найсуб’єктивніший з-поміж усіх жанрів. Навіть більше, – суб’єктивність становить саму суть спогадів, байдуже, в якій формі їх подано і якими були інтенції того, хто їх писав. Вочевидь, автор може вдаватися до осмислення подій не лише індивідуальної, а й колективної ваги, описувати свій досвід переживання історичних подій, та все ж і тоді матимемо не портрет доби, а портрет конкретної особи у відповідному часовому інтер’єрі. І що нестандартнішою є особа (а це можна сказати до певної міри про всіх митців), то вагомішою – і для читача, і почасти для автора – буде саме суб’єктивний момент.