Полиця бібліофіла

Радянський час був сповнений суперечностей, як і будь-яка велика культурна епоха.

Від редакції. Рецензія Ігоря Самохіна — ще один погляд на резонансну книгу В.Єрофеєва «Енциклопедія російської душі» (див. також: Дмитро Дроздовський «Душа абсурду»).

Ця книга певною мірою є актом письменницької самодостатності.

Ця книжка стала подією попереднього книжкового сезону й була відзначена серед лідерів року. Проте її ефект – не cліпучо-скороминучий, а радше тривалий, поступовий, вглиблювальний.

Пропонована «Енциклопедія» — це спроба звести воєдино величезний культурний, історичний пласт значень, що оповивають російський континент.

Хоч ми сьогодні й живемо в добу без кордонів і часових обмежень, проте нечасто трапляється так, що найновіші літературні видання (новинки, які здобули престижні премії або ж були представлені на міжнародних літературних фестивалях) в перекладеному вигляді потрапляють на книжкові полички книгарень інших країн.

Приємно було побачити це видання в книгарні: не так часто у нас перекладають (і, звісно, зовсім не пишуть) праці, присвячені Ваймарській республіці.

«Брама світла. Шістдесятники» Романа Корогодського – це книга спогадів-портретів, друга частина запланованої автором мемуарної трилогії, так і не завершеної через його несподівану смерть 2005 року.

Він лежав у труні. На правій скроні кавалок скривавленої вати прикривав дірку від кулі. На лівій була велика ґуля: куля не вийшла наскрізь, застрягши в черепі.

Гадаю, для видання саме таких книг повинна існувати державна програма, якщо ми, звичайно, є державною нацією.