Рецензії

Постколоніальний проект Ярослава Поліщука

Щойно видана монографія Я.Поліщука є спробою розбудови цілком нових для української літератури альтернативних інтерпретаційних стратегій, пов’язаних із постмодерним досвідом реконструювання колоніальних парадигм культури. Як зауважує […]

«Бардо Тодьол» по-українськи

Хребет Світового Розуму зламався. Людина більше не здатна співіснувати в гармонії з іншими. Війна — єдиний ключ до розуміння того, як вийти з ситуації невизначених істин. Західний розум зазнав нищівної поразки. Людина раціональна втратила здоровий глузд, тепер її філософія вміщує руйнівні сили, деструктивні інтенції, які, врешті-решт, знищать усе на своєму шляху. Потрібно втікати, втікати з цього світу на іншу планету. «Ми всі функціонери. Навіть не так. Ми — функції якоїсь чужої волі. Якогось механізму, який збагнути годі. Ти знаєш, що таке годі? Можна тільки знати, що він є. І що ти — функція. Може, в того механізму і є голова, так би мовити. Але вона не для нас. І не про нас думає. — Орест усміхнувся» (Уроборос. – С. 79).