|
|
| З Новим роком! |
Усіх авторів, друзів та симпатиків «ЛітАкценту» щиро вітаємо з найкращим у світі святом! |
|
|
| Роксоляна Свято
: Сад без огорож |
| Микола Рябчук. Сад Меттерніха. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2008 |
|
Нова книжка Миколи Рябчука вміщує тексти, писані ним упродовж майже п’ятнадцяти років (десь від середини 1990-х і до сьогодні). Вони постали з різних приводів, у різний час і в різних місцях, але об’єднані, як сказано на початку, «спільною темою, спільним сюжетом і, звичайно, спільним героєм». |
|
|
| Тетяна Бондарчук
: Японська література: освідчення в любові |
|
Я не знаю, що відповідати моїм студентам, коли вони питають, який твір японської літератури я би порадила їм прочитати. Адже одразу виникає запитання: про яку саме японську літературу йдеться? Чи про ту, розтиражовану, «розпарену», як сама Японія, «естетично-витончено-загадкову» літературу, з незрозумілими, лишень емоційно-прийнятними «вкрапленнями» танка і хокку у прозаїчному тексті класику, що є більш дослідженою на сьогоднішній день... |
|
|
| Дмитро Княжич
: Ієрогліфи в українській транскрипції |
| Рефлексії, навіяні читанням японської поезії у перекладах Івана Бондаренка |
|
Завжди радієш, відкриваючи для себе щось нове. А ще більше радієш, усвідомлюючи, що можеш цим відкриттям поділитися з іншими, щоби нове було доступним не лише тобі. У світовій культурі ще надто багато скарбів, майже невідомих широкому загалу українців, або ж яким українці ще не склали ціни. До таких скарбів, безперечно, належить традиційна японська культура. |
|
|
| Олександр Пронкевич
: Кафка-кічмен |
Задум цього нарису виник у автора ще влітку, коли він, будучи у Празі, відвідав новий музей Франца Кафки, але остаточного оформлення замальовка літературної подорожі набула під впливом роботи над рецензією на книгу Тамари Гундорової «Кітч і література», а також внаслідок читання коментарів до публікації, поданих на «ЛітАкценті». |
|
|
| Леонід Плющ
: «Соцреалізм дуже легко перейшов у нацреалізм» |
|
Леонід Плющ — відомий публіцист, літературознавець, правозахисник, за освітою – математик. У 1972 р. засуджений за «антирадянську агітацію і пропаганду з метою підриву Радянської влади», пізніше направлений на примусове лікування у спецпсихлікарню. Після численних вимог про його звільнення, мітингів у різних країнах з’явилась можливість виїхати до Франції, де пан Леонід заглибився у вивчення філології, написав численні літературознавчі розвідки про творчість Т. Шевченка, М.Хвильового, В.Барки, Б.-І.Антонича, П.Тичини, В.Стуса та інших. |
|
|
|
|
|