За молоду українську літературу взялися німецькі перекладачі
- 11 Бер 2010 17:22
- 238
- 3 коментарі
Для перекладу книжки молодого українського автора Отара Довженка німецькою було створено цілий перекладацький проект. Для самого письменника переклад його книжки став несподіванкою.
Книжка Weil heute Samstag ist («Бо сьогодні субота») молодого українського письменника Отара Довженка має шанс з’явитися на цьогорічному книжковому ярмарку в Лейпцизі (18-21 березня). Над цією книгою працює берлінське видавництво «Tzuica» («Цуйка»). А ще – цілий перекладацький проект, учасники якого, німці, прекрасно опанували українську.
В Україні ця книжка Отара Довженка вийшла під назвою «Квітослава». До неї входить п’ять прозових творів: повість «Квітослава» та чотири оповідання. Одне з яких, власне, і називається «Бо сьогодні субота».
Над перекладом працювало вісім молодих німецьких славістів, германістів та істориків. Вони об’єдналися спеціально для перекладу книжки в проект, який підтримав фонд Роберта Боша. Усі учасники раніше жили, працювали або ж неодноразово бували в Україні. Вони добре знайомі з її побутом та ментальністю і всі говорять українською.
Усі вісім перекладачів стали командою однодумців, яка планує перекласти ще кількох досі майже невідомих в Німеччині українських письменників, наголошує керівник проекту Клаудіа Дате. «Для проекту вибрали Довженка тому, що він молодий український автор, і ми хотіли показати ще й інший український голос. Після проекту ми не «розбігаємося», а будемо далі працювати, організувати громадську організацію, щоб популяризувати українську літературу», — зазначає Дате.
Книжка «Квітослава» українською мовою – перша і єдина видана літературна робота Отара Довженка. А її видозмінений німецький переклад «Бо сьогодні субота» стане першим контактом Довженка-письменника із «літературним закордонням».
Як сталося, що першим познайомитися з його текстами зможе саме німецькомовний світ, загадка навіть для самого автора. Одного дня до нього звернувся літературний агент з Донецька, запропонував узяти участь у проекті німців, і Отар погодився.
Попри те, що після виходу його книги в Україні вже пройшло три роки, Отар поки перебуває, за його словами, у стані «творчого тайм-ауту».
За матеріалами Deutsche Welle








Цікаво запитати перекладачів: чому вони забули про дитячу літературу? Чи вона Попелюшка? За останні, здається, 25 років в жодній країні не видано українську дитячу книжку. А там, кажуть, є потреба в цікавій дитячій літературі. Я читав, що у Китаї справжніх… 10 письменників, а то все перекладне. Ми навіть не можемо навести мости з Польщею, Чехословаччиною, Росією, Болгарією…
Чому ніхто з юристів не створить асоціацію літературних агентів? Балачки, балачки, балачки… У цьому нам не відмовиш. Спілка на це не здатна, то хай самоорганізуються письменники. Цими питаннями могла б опікуватися Могилянка – там стільки енергії. як у вулкана. Але байдужіть, тепла українська піч не дає прокинутися нашим амбіціям.
Це на одну книжечку стільки перекладачів – ото спеціалісти!
мені відомо, що Війну і Мир англійською перекладала одна людина…
але створювати проект із вісьмох осіб… то це буде золота книжка.
схоже на якийсь прикол.