Василь Шкляр — ксенофоб?
- 28 Лют 2011 13:42
- 474
- 9 коментарів
У п’ятницю, 25 лютого, на прес-конференції «Річниця президентства Віктора Януковича: успіхи та очікування» генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький звинуватив цьогорічного лауреата Шевченківської премії Василя Шкляра в ксенофобії.
Красовицький був чомусь першим спікером і почав говорити про письменників, цитував роман “Чорний ворон”.
Завершивши цитування, пан Красовицький фактично осудив комісію Шевченківської премії за те, що дала нагороду ксенофобу і висловив своє обурення таким повором подій.
«Потім слово взяв присутній депутат Європарламенту пан Мирський, повідомляє в своєму блозі bank_ova . Сказав, що у Європарламенті є група по боротьбі із ксенофобією. Попросив Красовицького вислати йому переклад книги і він на найближчому засіданні за це візьметься. Крім того попросив по прізвищах з’ясувати, хто голосував за присудження премії».
Шклярові – респект!!!
Молодчина!!!
Це той Красовицький, який навесні 2009 року презентував у Гавані видану “Фоліо” книжку Фіделя Кастро, в якій “вперше об’єднано статті Фіделя Кастро після відходу його від влади… У цих матеріалах Кастро говорить про нову концепцію багатополярного світу майбутнього. Команданте не сумнівається у її (концепції) остаточній перемозі за умов, коли домінуюча роль Вашингтону відходить у минуле, а «світова економіка розбита вщент» (цитата з сайту Буквоїд).
Ну так: маячня впавшого в маразм “ком анданте” – для генерального директора – вершина політичної думки – недарма самолічно повіз книжку в Гавану, а от Шкляр – пише щось зовсім не те і розпалює ксенофобію! Ще й з паном Мирським “на карандаш” узяли членів Шевченківського комітету !!!
І ось такі будуть вправляти мізки українським письменникам?
Вважаю роман “Залишенець” Василя Шкляра сильним новаторським твором, потрібним для України.
Так, нарешті Шевченковою премією нагороджений дійсно гідний. Бачу “ксени” заворушилися. Шкляр не більший ксенофоб ніж Шевченко. До того ж у “Залишенці” він як сумлінний автор, вивчивши матеріали, відбив дійсні історичні події і реалії. Характери відтворені досконало. Вітання і Василеві Шкляру і комісії шевченківської премії. Прохання до ЛітАкценту помістити на сайті фото панів Красовицького і Мирського. Шкляра і так знають усі.
От дарма ви Шевченком намагаєтеся захистити Шкляра. Хіба ви не знаєте, що американські євреї вели затяту боротьбу проти встановлення пам*ятника Шевченку, мені здається, у Нью-Йорку кілька років тому; протестувалаи, бо , бачте, Шевченко щось там “некошерне” про євреїв написав. Так само і Нечуй-Левицький “ходить” у них в антисимітах, тому що в повісті “Рибалка Круть” без “должного” пієтету описав їх, хоча там є цілком співчутлива і приязна фраза – на адресу молодої мами-єврейки.
Я не намагаюся захистити Шкляра, бо нема чого захищати від дурнів. Лише та біда є що ця публіка має тенденцію збиватися в купи і кусати масово зусібіч. Василь Шкляр не з тих, хто дасть себе захищати, радше сам візьметься за шаблю. Хоча він має найнадійнішого захисника на всі випадки життя – свою мудру дружину. Саме тому його твори такі психологічно вивірені і хз жіночої точки зору. А перед євреями, єгудим, жидами, юдеями, сефардами, ашкеназами, якщо ви вже звернули на них увагу, нема чого запобігати о ласку чи приязнь, а обгрунтовано вказувати на заслуги кращих з представників цих народів і віросповідань і таврувати негідників. Доводилося стрічати, що одних, то й других. І не знаю, кого більше, як і у нас. Просто між нами значна різниця, бо різні життєві орієнтири і різний менталітет. Треба намагатися максимально обєктивно пізнати свою власну і їх природу, аби ми могли більш людяними бути на цій землі. Це щораз актуальніше, бо нас щораз більше. І в даному випадку описана в статті ескапада і демарш директора і депутата не поглиблюють взаємоповаги, так само, як і заява європарламентаря з Польщі про Степана Бандеру. Перед такими не виправдовуватися треба, а бити в болюче місце. Оце ж вони себе й проявили, як ксенофоби, українофоби. Та як підняти усі кривди і фізичн,і і моральні, які нам заподіяли поляки, жиди, росіяни, німці, та написати про це епопею, та зняти фільми, як це робить дехто, то і співчуття і повага у світі зросла… Але ж це “якби” можливе при національній єдності, і при сильному національному капіталі. Ось що треба плекати письменникам, а не розбрат навіть у своєму творчому середовищі. Візьмімо дуту справу Демянюка, чи те, що й до нині найвеличніший і жертовний пастир, теософ і філософ України Митрополит Андрей Шептицький не канонізований. Шевченкова премія найвища етична нагорода у світі, а не Нобелівська. Тому щиро вітаю з нею Василя Шкляра.
Чому зявився і зник матеріал про заяву якогось депутата про Цю премію? Не встиг навіть прочитати.
Цього депутата прізвище Фельдман, колишный БЮТівець (?!), а тепер “тушкований” бютівець. А “тушковИна”, як відомо, часто смердить, навіть після термообробки! :) От і воно насмерділо: як так людині, що називала Крим і Донбас “гангреною” України, присудили прємію!
Мабуть, скоро табачніки з фельдманами почнуть відбирати премію назад. Я б порадила Василеві преміальні гроші швиденько витратити. :)
П.С. А як дружину Шкляра звати-величати не підкажете? Просто, щоб порадіти за людину!
П.П.С. Фельдманів “зойк душі” і на УП був оприлюднений.
Привіт Гелю. До речі, так замолоду звали мою тету. Вона й тепер пише пісні, а два роки стала дипломанткою “Коронації слова” у 68 літ. Щодо дружини Шкляра, то нехай він сам вам про неї скаже: ”Кров кажана” написаний від імені жінки… Звичайно інтуїція найбільше дає. Але якась консультація потрібна – наприклад, щодо симптомів вагітності можна порадитись. Якісь певні риси від близької жінки мимоволі переходять на моїх героїнь – звички, якась фраза.» «Дружина, Валя, філолог, може вичитувати мої тексти грамотно. Вона нормальний коректор і нормальний редактор, то я їй відразу віддаю рукописи, щоб вона вичитувала.»