Хто буде пити шампанське?

Протягом от уже двох років «ЛітАкцент» подає інформацію про Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві. Напередодні чергової імпрези почала з’являтись інформація про те, що традиційних організаторів виставки витіснили конкуренти. Ситуацію коментує польський журналіст у галузі книговидання Якуб Фролов.

15 квітня Ґжеґож Ґузовскі, президент Ars Polona, організатора «Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві», розіслав до учасників виставки лист, в якому повідомив про відстрочення імпрези. Тоді ж сталося те, що оглядачі видавничого ринку у Польщі передбачали принаймні вже рік: на столичній книжковій арені дебютував «Варшавський ярмарок книги» – виставка, яку організувала нова спілка з назвою «Книжковий ярмарок», вкладниками якої (60%) є видавці (в минулому – учасники Міжнародного Книжкового ярмарку) і фірма Murator EXPO (40%), організатор виставкових ініціатив у різних галузях.

Важко приховати здивування від того, що було достатньо заледве однієї спроби «Варшавського ярмарку книги», аби старший на 50 років ярмарок від Ars Polona, знеславлений, мусив поступитися своїм історичним місцем. Пишу «знеславлений», бо вже більше року триває взаємний «обмін компліментами», що не робить честі жодній із сторін. Повернемося, однак, до листа: «…цього року «Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві» став об’єктом надзвичайно брутальної атаки конкуренції, що не має нічого спільного із засадами чесної економічної гри. Використовуючи багаторічну традицію ярмарку, організованого Ars Polona та витворені нами зразки, конкуренти зорганізували у цьому році у тому ж місці і в той самий час подію під назвою «Варшавський ярмарок книги». Користуючись фінансовими ресурсами фірми Murator EXPO, організатори змогли запропонувати нижчі від попередніх років ціни, і тим самим залучити до участі у виставці наших постійних партнерів». Не вдаючись до бухгалтерського аналізу дій організатора «Варшавського ярмарку книги» (на даному етапі суперечки важко відповісти на звинувачення Ars Polona, ніби конкурент вдавався до демпінгових практик), варто підкреслити і нагадати, що частина «перетягнутих» учасників виставки – це вкладники і засновники (!) спілки, що організовує «Варшавський ярмарок книги».

Все ж важко мати претензії до організатора «Варшавського ярмарку книги», який, прагнучи витіснити з ринку конкурента, вирішив своєю пропозицією вийти на його терен (час – травень, місце – Палац Культури і Науки). Ринковій економіці, якою, дякуючи Богу, можемо тішитися уже більш ніж 20 років, не відомі приписи, відповідно до яких дії Murator EXPO можна розцінювати як нечесні.  Легко зрозуміти, що монополія, якою користувалася Ars Polona вже понад 50 років, спричинила саме таку реакцію її керівництва.

Старе правило вільного ринку говорить також, що кращий продукт витісняє гірший. У випадку, якщо ціна на кращий продукт набагато вища, тоді частина клієнтів обирає те, на що вони фінансово спроможні. Однак, у нашому випадку ситуація має інший характер – досить порівняти ціни на участь в обох імпрезах. Це призвело до того, що кілька сотень постійних учасників виставки вирішили взяти участь у «Варшавському ярмарку книги». Організатор «Варшавського ярмарку книги» пояснив цю ситуацію у коментарі, який він 20 квітня розіслав по книжкових медіях. У тексті, підписаному ім’ям Яцка Орела, президента Murator EXPO, читаємо, що ідея впровадження конкурентної ініціативи бере початок від «незадоволення видавців якістю та асортиментом послуг, що їх пропонував «Міжнародний книжковий ярмарок у Варшаві». І далі: «…форма проведення того ярмарку давно стала анахронічною. Вона базується на досвіді і моделі часів Радянської Польщі. Організатор залишився пасивним, не змінював нічого у концепції, не ініціював нових навколоярмаркових подій. Це спровокувало зменшення кількості не тільки місцевих, а й передусім закордонних учасників. Остаточний занепад ярмарку був лише питанням часу, тим більше що організатор мав непорозуміння зі значною частиною видавничої галузі. Звідси – ідея утворення спілки, в якій представники видавництв мають більшість вкладів, а відтак – і прав; спілки, яка має амбіції організувати наймасштабніший у країні ярмарок; в якій видавці-вкладники самостійно затверджують бюджет і ціни і мають вирішальний вплив на стратегію розвитку ярмарку на підставі торгових угод».

Обмін репліками між очільниками обох фірм не закінчиться, на жаль, на сторінках преси та книжкових порталів. Сторони вже оголосили про взаємні судові позови, і, навіть більше, Ars Polona носиться з наміром розпочати процес проти керівництва Палацу культури і науки «… у зв’язку з діями на шкоду багаторічного партнера і багаторазового порушення норм і засад, випрацюваних впродовж багаторічної співпраці».

Яким буде результат цієї війни і якими будуть її наслідки для польських та закордонних учасників виставки, та, власне, для читачів? Нагадаю, що Варшава від давніх часів не є місцем торгівлі ліцензіями та авторськими правами. Видається, що якби організаторам «Книжкового ярмарку» (інакше кажучи – Murator EXPO), упродовж двох-трьох років вдалося зробити гарний, цікавий, дієвий, організований на професійному рівні, оригінально розпіарений книжковий ярмарок, найближчими роками їм би ніщо не завадило. Розбудова нової імпрези має відбуватися шляхом співпраці з міжнародними організаціями, і тоді ця виставка матиме не лише локальний характер. Хоча прийняття закордонних видавництв, які виставлялися « у Ars Polona», може бути нелегкою справою: традиція є традиція. Чи «Варшавський ярмарок книги» стане ефективним і змістовним, але все ж… локальним явищем?

Цікавим видається також питання про використання самої бізнес-моделі, яку застосували організатори «Варшавського ярмарку книги». Як довго буде панувати згода серед учасників (власне – видавців), інтереси та очікування яких, що природно, не завжди збігаються? Чи складе іспит новостворена модель Франкфуртському книжковому ярмарку? Наразі у ворожому до Ars Polona таборі повні холодильники шампанського, а настрої близькі до ейфорії. Але чи буде так завжди?

Ну і наступне запитання: що з Ars Polona? Наскільки шкода, спричинена відстроченням «Міжнародного книжкового ярмарку у Варшаві», матиме вплив на доходи і рентабельність спілки, а також котирування її президента?