Мандрівка крізь час від Оксани Лущевської

Життя видатних дітей: Оксана Лущевська про Джона Ньюберi, Чарльза Дарвiна, Христофора Колумба, Перл Сайденстрiкер Бак, Днiпрову Чайку. – К., Грані-Т, 2010.
Життя видатних дітей: Оксана Лущевська про Джона Ньюберi, Чарльза Дарвiна, Христофора Колумба, Перл Сайденстрiкер Бак, Днiпрову Чайку. – К., Грані-Т, 2010.

Оксана Лущевська вирішила розповісти школярам (саме діти молодшого і середнього віку є потенційною аудиторією цієї серії) про дитинство відомого мореплавця Христофора Колумба; вченого-натураліста Чарльза Дарвіна; видавця, який першим створив книжечки спеціально для дітей – Джона Ньюбері; українську письменницю, авторку лібрето до відомих дитячих опер «Коза-Дереза» і «Пан Коцький» Дніпрову Чайку та американську журналістку і письменницю, яка першою з американців була удостоєна Нобелівської премії, – Перл Сайденстрікер Бак.

Розповідаючи про Колумба, Оксана Лущевська додала низку творчих пригод, нелегко ж писати історію «видатної дитини», з якою тебе розділяють аж шість століть: адже біографічних фактів із дитинства її обмаль і навіть невідомо достеменно, як вона виглядала. Однак там, де не дасть собі ради дослідник-історик, цілком вправним може виявитися письменник, основна зброя якого – творча уява. Отож, авторка з величезною симпатією змальовує підлітка Христофора, який, імовірно, був руденьким (тут уже постаралася художниця Інга Леві, щедро вкривши кирпатого носа  рясним ластовинням – а як інакше це можна було зробити в чорно-білій ілюстрації!), але – що важливіше – допитливим мрійником, який понад усе прагнув помандрувати з портової Генуї в світи, щоб пізнати чимало пригод, а з мандрів привезти щонайкращого краму та прянощів. Авторка переконує читачів, що мрії не тільки збуваються – а ще й у такий спосіб, про який навіть і не мріяли: чи ж знав Колумб, що замість екзотичної Індії він потрапить до невідомого на той час європейцям материка?

Знаменно, що морська мандрівка малого Христофоро, яка відкриває книгу, стає лейтмотивом  мандрів усіх інших її героїв, — лейтмотивом дороги реальної і метафоричної дороги життя, що не раз буває і сповненою випробувань, і цікавою, і таємничою, бо ж ніхто не знає своєї долі. Маленька Перл Сайденстрікер Бак мандрує між Китаєм і Америкою – адже в обох цих країнах пройшло і її дитинство, як доньки місіонера, і її життя. Дніпрова Чайка мандрує у монастирську школу до Одеси, де здобуває належну освіту, і стане вчителькою та дитячою письменницею. Джон Ньюбері спочатку мандрує з Гулівером і Робінзоном Крузо, бо ж для цих мандрів потрібно тільки розгорнути книгу і поринути в пригоди, а згодом вирушить із рідного села до міста, бо тільки там зможе видати «Маленьку гарненьку кишенькову книжечку» – першу книжку для дітей (1744 рік), а отже, здійснить свою мрію і стане першим справжнім дитячим книговидавцем.  Мандрує також малий Чарльз Дарвін. Наразі тільки довколишніми лісами, підстерігаючи пташок, метеликів, ящірок і цікавих комах та ховаючи у коморі свою унікальну колекцію. Однак у дорослому житті  його чекає п’ятирічна навколосвітня подорож, завдяки якій учений і зміг написати трактат «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження обраних рас у боротьбі за життя», ставши, таким чином, засновником теорії еволюції.

Власне, мотив реальних мандрів і навіть потреба «помістити» героя в належні йому час, місце та обставини, потребують описів, що їх мушу нагадати – недолюблюють школярі, якщо вони надто обширні. Але авторці вдалося зробити описи не затягнутими, а мальовничими, влучними, вичерпними і лаконічними, навіть динамічними. Саме такими, щоб відчути з Христофором запах моря і разом із ним уперше відчути на дотик шовк або насолодитися пахощами заморських прянощів, щоб побачити Одесу і море очима Дніпрової Чайки, якій усе-таки миліший Дніпро і мала батьківщина, щоб помандрувати вздовж Темзи з Джоном Ньюбері і перетнути Тихий океан із  малою Перл Бак, мандри якої тривали два місяці, що зовсім нелегко для такої дитини. Разом із Перл та її нянькою-китаянкою Ванг можна пізнати також обряди і звичаї Китаю та скуштувати екзотичних страв. Простір, яким сповнені  ці історії видатних дітей, насправді вражає уяву, адже з ними ми можемо побувати і  в Іспанії, і в Китаї, в Україні, в Америці  та в Англії – а це зовсім немало для  гарної мандрівки обсягом у 92 сторінки.

Уявити собі, якими були видатні люди, звісно, набагато легше, якщо вони залишили свої наукові праці, художні твори, листування, тому й простіше створити їхні вірогідні психологічні портрети. Мабуть, малий Дарвін таки був честолюбним, якщо досить пафосно назвав свою автобіографію «Спогади про розвиток мого розуму і характеру», і був допитливим мандрьохою, адже скільки всього цікавого навколо для досліджень натураліста! Все в природі промовляє до людини, яка хоче чути і бачити. Випадок із вибухом домашньої лабораторії двоюрідного брата, до якого доклав рук Чарльз, – ото вже справжній мед на душу школярам, які потай мріють, що внаслідок невдалого експерименту кабінет хімії колись таки буде зруйновано. Цей епізод, як на мене, вийшов дуже ефектним! Така собі кульмінація і розв’язка два-в-одному – щоб читачі наочно переконалися, що дитячі експерименти не є простою собі шкодою, а першими сходинками у велике наукове майбутнє.

Дніпрова Чайка (псевдонім Людмили Василевської-Березіної) таки була мрійливою дівчиною, всім серцем прив’язаною до батьків і рідного дому, про що свідчить її лірика; залюбленою  у фольклор і народні казки, які розповідав тато, і пісні, що наспівувала мама.

Джон Ньюбері, як і всі генії-вихідці з людей землі, мусив зіткнутися з нерозумінням близьких, бо ж хіба то справа селянського сина – мережити квітками та оповідками кишенькові книжечки, коли врожай чекає на робочі руки? Ньюбері, такий, яким його  описала Оксана Лущевська, особисто мені нагадав чомусь нашого малого великого Тараса, з його непереборним потягом до малярства і захалявною книжечкою (отже, асоціативна мандрівка знову приводить нас від Темзи до Дніпра, а потім – і в «степ безкраїй за Уралом», із ХVІІІ століття  у ХІХ й назад).

Спостережливість малої Перл Бак, вочевидь, знадобилася їй, уже дорослій, як письменниці і журналісту, а християнські цінності, прищеплені татом-місіонером, стали життєвим орієнтиром, адже вона теж виконувала свою місію, навчаючи китайських дітей грамоті, а згодом – ставши названою матір’ю для дев’яти дітей різних національностей. Її життя було місточком між Сходом і Заходом, з одного боку – таких різних, а з іншого – таких схожих, якщо любиш країну і людей, які в ній живуть.

Не забудемо й про працю художниці – адже саме завдяки їй читачі зможуть уявити своїх видатних ровесників. Інга Леві створила не просто ілюстрації – це повноцінні портрети дітей своєї епохи, настроєві картини, що дають змогу помандрувати в минуле, крізь час. Вони притягують увагу і ще раз підкреслюють, що у книзі для дітей мусять бути добрі ілюстрації.

Хоча письменниця розповідає подекуди невеликі епізоди з життя своїх героїв, короткі біографічні довідки «Історії людини в історії людства» (як годиться в цій серії) доповнюють і вивершують їх. Думаю, що я не є єдиним дорослим читачем, який  деякі факти з цієї книги відкриває для себе вперше, що завжди є дуже цікаво.

А сучасним дітям направду по-доброму заздрю – адже вони мають гарну і пізнавальну серію про видатних людей та їх дитячі роки, якої в моєму дитинстві, на жаль, не було. Тож доводилося читати не раз велетенські романи-біографії Моцарта, Паганіні, Шевченка, Франка і Крушельницької, — зрештою, це також було надзвичайно цікаво…