День закарпатської книжки


Закарпатці — одні з перших в Україні започаткували власний книжковий ярмарок (міста-мільйонники до уваги не беремо, бо там, ясна річ, інші масштаби). Спочатку це був „Ужгородський книжковий Миколай”, що успішно проіснував сім років. Далі настала дворічна перерва, а торік народився інший книжковий форум Закарпаття – „Книга-Фест”, що успадкував кращі напрацювання  „Миколая” — і в першому, і в другому випадках основний організаційний тягар лягав на плечі Закарпатської обласної універсальної бібліотеки.

Тож, хоч це й дивно, одна з найменш читаючих областей (за свідченням продавців книжок) має доволі згуртоване читацьке лобі, спроможне організовувати таке непросте явище, як регулярний книжковий форум. Для прикладу, Тернопільщина, котра має три відомих в Україні видавництва, спромоглася на власний ярмарок лише цього року.

Одна книжка на десятьох закарпатців
За круглим столом, яким відкрилася «Книга-Фест 2011», були озвучені промовисті цифри. Торік в області побачило світ близько трьох сотень книжок (це більш-менш стала для Закарпаття кількість). Із них – лише 10% були підтримані державними коштами.

За перший квартал 2011 року вийшло 95 назв сукупним накладом 29 тисяч примірників. Отже, середній тираж закарпатської  книжки становить  400 примірників. Упродовж останніх років в області спостерігається чітка тенденція  зменшення накладу, що призводить до подорожчання книжки. Адже ще недавно тиражі були удвічі більшими.

Донька Івана Чендея Марія Треняк
Донька Івана Чендея Марія Треняк

Тому якщо взяти до відома цифри першого кварталу, матимемо убивчу картину. За цей рік в області за оптимістичного прогнозу вийде книжок сукупним накладом 120 тисяч примірників, або 1 книжка на 10 мешканців краю. Натомість європейський показник становить близько 5 книжок на одного жителя, тобто в 50 разів більше! Цей факт стає ще болючішим, якщо зважити на те, що цьогоріч обласній бібліотеці взагалі не виділено коштів на закупівлю книжок.

Але навіть такий мізер – одна книжка на десять краян – закарпатським видавцям нелегко продати.  І хоча за статистикою  на Закарпатті є 30 книгарень (важко уявити, де їх стільки набралося?), у багатьох із них закарпатської книжки не побачите. Продавати книжку не тільки ніде, а й нікому! Видавці майже одноголосно скаржаться, що чимало продавців книжок далекі від читання і з таким же успіхом можуть продавати ковбасу чи шкарпетки.

Проте Закарпаттю є що показати Україні і місцева книжка ще з часів орденоносного видавництва „Карпати” мала свою родзинку. Бо навіть отой показник — 95 виданих в області книжок за перший квартал — належить до кращих в Україні. Чимало регіонів спромоглися на значно скромнішу цифру.

Тому книжкова виставка-продаж Ужгороду необхідна. Із цим погоджуються всі: і видавці, й автори, і читачі. І навіть обласна влада, яка, до її честі, стала одним із організаторів „Книги-Фесту”.

Другий млинець — смачніший
Книжкові ярмарки процвітають здебільшого в тих країнах, де існують проблеми з книгорозповсюдженням. Тут ужгородський приклад вельми показовий. Адже більшість українських книжок до Закарпаття не надходять. А якщо й з’являються на прилавках, то ціни на них значно вищі, ніж у столиці.

Саме тому „Книга-Фест” запровадила чудову традицію: запрошувати спеціального гостя ярмарку – одне з провідних українських видавництв. Торік це була київська „Темпора”, нині – „Грані-Т”. Причому гість не тільки бере участь у виставці-продажу, а й проводить спеціальний вечір в обласній бібліотеці, на якому докладно розповідає про свою діяльність.

Михайло Фединишинець та Олександра Гаркуша на виставці ілюстрацій
Михайло Фединишинець та Олександра Гаркуша на виставці ілюстрацій

„Грані-Т” належить до найуспішніших в Україні: за п’ять років видавництво видало близько чотирьох сотень книжок, із яких 70% — дитячі. Цікавість до київських гостей була високою: продали половину з привезеного. Як на Ужгород, це дуже гарний показник. Тож кияни недаремно здолали шлях у 900 кілометрів.

Від минулорічного нинішній ярмарок відрізнявся двома новинками, що додали книжковому фесту свіжих інтонацій. Це круглий стіл, присвячений закарпатській книжці – такий собі інтелектуальний викид емоцій (через кризу – негативних), та виставка ілюстрацій «Видавництва Олександри Гаркуші». Остання викликала велике зацікавлення і привернула до ярмарку мистецьке коло. Сподіваємося, що виставка ілюстрацій і тематичний круглий стіл матиме постійну прописку в рамках «Книги-Фесту».

Адже попри те, що закарпатська школа живопису належить до найвідоміших в Україні, своїх ілюстраторів області таки бракує. Тож популяризація їх у будь-якій формі – справа вкрай важлива. Закарпатських ілюстраторів, відомих за межами області, можна перелічити на пальцях однієї руки. І це тоді, коли закарпатський осередок Національної спілки художників нараховує сотню членів.

Під час ярмарку відбулося чимало презентацій. Особливо хочеться наголосити на анонсах щоденникових записів Івана Чендея, які готуються до друку, та четвертого тому творів Петра Скунця. Цікаво, що обидва Шевченківські лауреати народилися 20 травня – у день проведення ярмарку. Директор обласної бібліотеки Людмила Григаш запропонувала оголосити 20 травня щорічним Днем закарпатської книжки. Адже у ХХ столітті закарпатці не мали більших письменників за масштабами творчості та громадським розголосом.

Наступний рік, до речі, буде ювілейним і для Івана Чендея, і для Петра Скунця. Чудова нагода втілити у життя гарну ідею рішенням хоч би обласної влади.

А загалом, книжковий ярмарок відбувся вдало, якщо не брати до уваги продажі. Але що вдієш, коли ужгородці вже беруть у кредит навіть взуття. Хіба тут до книжок?

13 місцевих видавництв показали, чим займалися впродовж року, читачі придбали вподобані ними книжки за ціною видавців. Тобто головної мети «Книги-Фесту» досягнуто.

Найболючішим місцем ужгородського книжкового форуму, як і всіх інших в Україні, є невисока відвідуваність. На жаль, українці читають дедалі менше. Це світова тенденція. Тому книжка, як і взагалі читання, потребує всеохопної підтримки. Якщо ми хочемо мати розумних колег, друзів, сусідів і навіть опонентів, то слід пропагувати читання. А отже – й гідні книжки.

Ужгородський ярмарок «Книга-Фест» якраз і є одним із таких важливих промоційних заходів на Закарпатті.

Кращі закарпатські книжки
Традиційно в рамках ярмарку було проведено конкурс «Мистецтво книги -2011», що оцінює книжки, видані на Закарпатті. Членами журі були авторитетні фахівці: завкафедрою української літератури Ужгородського Національного університету Валентина Барчан, декан філологічного факультету УжНУ Юрій Бідзіля, історик Микола Олашин, заслужений художник України Надія Пономаренко, проректор Закарпатського художнього інституту Михайло Приймич, літературознавець Дмитро Федака.

Нагородження переможців конкурсу "Книга-Фест 2011"
Нагородження переможців конкурсу "Книга-Фест 2011"

Серед поданих на конкурс книжок кращими було визнано такі:

У номінації «Літературно-художнє видання: проза»
Мирослав Дочинець «Вічник. Сповідь на перевалі духу» (Видавництво «Карпатська вежа»)
У номінації  «Літературно-художнє видання: поезія»
Українсько-словацький збірник «Дванадцять поетів — 2 мови» (Видавництво «Ліра»)
У номінації «Наукове видання»
«Карпатська Україна. Документи і матеріали. Хроніка подій. Персоналії» (Видавництво «Закарпаття»)
У номінації «Видання публіцистики»
«Будівничий культури». Збірник матеріалів до 100-річчя від дня народження Петра Лінтура (Видавництво «Карпати»)
У номінації «Навчальні підручники і посібники»
Надія Ференц «Основи літературознавства» (Видавництво «Знання», (Закарпатська філія)
У номінації «Образотворче видання»
„Федір Манайло. Життя і творчість” (Видавництво «Патент»)
У номінації «Видання з мистецтвознавства»
Анна Лунина „Ярмарка в пространстве музыкальной культуры” (Видавництво «Карпати»)
У номінації «Видання для дітей»
Ольга Кустрьо «Про маленького Піціка та велику Ельзу, які живуть в Ужгороді» (Видавництво «Мистецька лінія»)
У номінації «Животворне минуле»
Серія «Вибрані перли»: поезія Вадима Лесича, Марка Боєслава (Видавництво «Ґражда» )
Йешаягу А. Еленек «Карпатская диаспора. Евреи Подкарпатской Руси и Мукачева» (1848-1948). (Видавництво Валерія Падяка)
У номінації «Нотне видання»
„У садах золотих…” Пісні на слова Василя Кухти (Ужгородська міська друкарня)
У номінації «Туризм та рекреація»
„Рекреація та туризм. Кращі готельно-ресторанні комплекси Закарпаття” (Видавництво Олександри Гаркуші)

Гран-прі цього року не було присуджено нікому.

Усі Фото О.Гавроша

Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка. Працює в закарпатських та всеукраїнських ЗМІ. Член Асоціації українських письменників. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…». Автор поетичних збірок «Фалічні знаки» («Дніпро», 2004), «Тіло лучниці» («Піраміда», 2006), «Коньяк з дощем»(«Факт», 2009); публіцистичних книжок «Моя р-р-революція» («Карпатська вежа», 2005), «Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю», («Мистецька лінія», 2006) «Владика Мілан: «Свобода – це можливість обирати добро» («Карпатська вежа», 2009); «Точка перетину» («Грані-Т», 2009); дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» («Видавництво Старого Лева», 2007), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» («Видавництво Старого Лева», 2008). Остання стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» як краще видання для школярів середнього та старшого віку. Упорядник гумористичних альманахів «Карпатський словоблуд» та «Карпатський блудослов». Упорядник публіцистичних дайджестів: «Украдена перемога: хроніка найбрутальніших виборів», «Мукачівська епопея», «Закарпаття: 15 справ УСБУ», «Михайло Заяць -- наша людина в кіно». Також твори друкувалися в часописах «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», «Дніпро», антології «Біла книга кохання», альманахах «Джинсове покоління», «Корзо». Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською, сербською мовами. Засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря». Автор багатьох творчих проектів. Лауреат журналістської премії імені Йосипа Терелі (2010 рік). Захоплення – література, історія, культура.