Луценко закликає владу «декларувати» прочитані книги

Юрій Луценко. Фото: yourfocus.info

Екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який нині перебуває у в’язниці, висловив свої міркування з приводу стану сучасної української літератури. Так, він стверджує, що «єдина вада української книги – це відсутність попиту», одначе «безграмотним людям при владі важко це помітити й вирішити проблему». Про це він заявив у своєму блозі на сайті видання «Фокус».

«Я не поділяю модного нині плачу за українською книжкою, – стверджує Юрій Луценко. – Навпаки! Саме в останні роки висхле допіру русло української літератури знову наповнилося живильною вологою, і письменники пропонують читачеві не лише якісні, а й різножанрові роботи». Крім того, Луценко завважив, що нині фактично відсутня ідеологічна й пропагандистська література, а отже – «тепер є що почитати, а не погортати».

Також Юрій Луценко назвав три «найважливіші» для себе імені в сучасній українській літературі. Юрій Андрухович, Оксана Забужко й Ліна Костенко – за творчістю цих трьох письменників екс-міністр внутрішніх справ спостерігає попри довготривале ув’язнення.
«…Я не раз рятувався українськими книгами, – розповідає Луценко. – Граничне напруження від зведень МВС знімали «12 обручів» Юрія Андруховича. До сих пір вважаю це найкращим сучасним українським твором. Песимізм після президентських виборів 2010 року долав украй актуальною й розумною книгою Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Перший шок від самотності у в’язниці лікував «Записками українського самашедшего» Ліни Костенко».

На думку Луценка, «проблема української книги – не у виборі чи якості, а в попиті. І біда зовсім не у «кусючих» цінах, а в тому, що пігмеї при владі вбивають потребу в читанні». «І цю проблему потрібно вирішувати. І перше, що слід було б зробити, – ввести обов’язкову декларацію прочитаних за рік книжок для вищих урядових осіб і кандидатів на їхні місця. Гадаю, ці переліки (з перевіркою на прес-конференціях) скажуть суспільству більше, ніж усі фінансові звіти й політичні програми. І друге – створити, беручи за приклад успішний досвід Польщі, Інститут української книги, який би взявся за відродження країни людей, які читають і мислять», – підсумував Юрій Луценко.

За матеріалами видання «Фокус».

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики