Сьюзен Кулідж та її Кейті

Сьюзен Кулідж
Сьюзен Кулідж

Сара Чаунсі Вулсі, яка писала під ім’ям Сьюзен Кулідж, народилася у Клівленді в 1835 році. Родина Вулсів мала власний будинок і п’ять акрів землі зі струмочком і горіховим гайком. Вони тримали чотири корівки і були типовими американськими середняками того часу. Сара була старшою у родині і мала трьох сестричок і двох братиків. Сама вона була жвавою і запальною дівчинкою, такою ж через багато років вона зобразила і свою найвідомішу героїню – Кейті Карр. До речі, Кейті мала стільки ж і таких же на вигляд братиків і сестричок, як і Сара Вулсі. Мабуть, тому родина із книги «Що зробила Кейті» (What Katy Did) виглядає такою реалістичною.

Навчаючись у Гановерському інтернаті, що у Нью Гемпширі, Сара познайомилася із іншими героями своїх майбутніх книг – школярками школи для дівчат із чудернацькою назвою «Кляштор».
У 1885 році родина Вулсів переїхала до Нью Гевена, що у Коннектикуті. Сара прожила там наступні вісімнадцять років. Під час громадянської війни (1861-1865) працювала санітаркою і сама стала героїнею повісті Гелен Хант Джексон, із якою саме там і заприязнилася.

В 1870-их, уже маючи за плечима поетичні публікації в американських часописах, Сьюзен Кулідж сіла за написання свого першого великого твору – «Новорічні закупи» (A New Year’s Bargain). Це була збірка оповідань, яку редагувала Луїза Мей Елькотт (авторка досить відомого роману «Маленькі Жінки»). Цю книгу вперше було підписано псевдонімом – Сьюзен Кулідж.

Після смерті батька Кулідж з родиною подорожували Європою (1870-72). Потім Кулідж повернулася до Америки і подорожувала до Каліфорнії разом зі своєю подругою Гелен Джексон.

1972 року родина Вулсів звела собі будинок у Ньюпорті й назвала його «Джунґлі». Там Сьюзен Кулідж і жила з тих пір. Того ж року світ побачила найвідоміша книга Сьюзен – «Що зробила Кейті», а одразу за нею – «Що зробила Кейті у школі» (What Katy Did at School). Книги про дівчинку-пронозу Кейті набули великої популярності, але минуло тринадцять років, доки авторка написала продовження – третю книгу «Що Кейті зробила потім» (What Katy Did Next). Були ще книги про Кейтиних сестер і братів, але їх прихильники Кейті Карр прочитали із захватом – і забули… Схожа доля спіткала й інші численні прозові та поетичні твори Сьюзен, хоч усі вони дуже цікаві й повчальні. Можливо, оповідь про Кейті була аж надто гарною, тому повторити успіх авторці було ой як нелегко. А ось перші дві книги залишалися бестселерами у Америці та Англії аж до 30-х років ХХ ст., та й нині видаються як класика англомовної дитячої літератури. Історію про Кейті у 1990 році було названо у числі десяти кращих світових творів для дванадцятирічних дівчаток.

1905 року Сьюзен Кулідж не стало, проте її живий відбиток лишився на сторінках у образі Кейті Карр.

На обкладинці першого видання книги «Що зробила Кейті» було зображено американських коників-стрибунців, які англійською звуться не інакше як «katydid» – дослівно «кейтізробила». Саме ці створіння не лише дали назву книзі, а й надихнули авторку на її створення. Мабуть, це також зіграло свою роль у тому, що книга з класичним дівчачим сюжетом позаминулого століття не загубилася між аналогів і досі свіжа
та цікава.

Кейті, як ви пам’ятаєте, – списана із самої Сьюзен, завжди була рухливим, веселим і трохи безвідповідальним дівчам. Перша книга яскраво зображує її звички, зовнішність, поведінку, стосунки з братиками і сестричками. Читач закохується у Кейті вже таку, яка вона є. Але – драматичний поворот – дівчинка втрачає здатність ходити. Неймовірно важко молодому організмові перебудуватися, змиритися з інвалідністю, та зрештою, завдяки допомозі друзів, силі волі та бажанню жити, Кейті це вдається. Більше того – вона одужує. І що б ви думали – виходить із хвороби іншою. Досі веселою, а тепер ще й доброю. Досі жвавою, а тепер ще й уважною до інших. Вона стає центром будинку, опорою для всієї родини. Якщо хочете, зразком для наслідування.

Саме як зразок для наслідування Кейті з’являється у наступній книзі. «Що Кейті зробила у школі» – не лише захоплива шкільна історія, а й демонстрування того, що добро, людяність, лагідність не лише гостро потрібні оточуючим, а й, зрештою, винагороджуються. І так ненав’язливо, делікатно і мудро авторка доносить до своїх маленьких читачок цю істину, що її ніяк звинуватити у моралізаторстві. Що там приховувати – справжня дівчинка, майбутня жінка, яка відзначається описаними Сьюзен Кулідж чеснотами, і у дівчачій компанії верховодить, і хлопчикам більше подобається.

Цікаво відзначити релігійність героїв книг. Їхня віра в Бога не показна, не абсолютна, не фанатична. Вона просто щира. Цікаво спостерігати, як міцно Біблія вростає у життя родини Каррів, як діти по-своєму тлумачать біблійні притчі й нудьгують на довгих нудних проповідях у церкві.

Але й це ще не всі здобутки книг Сьюзен Кулідж про Кейті. Найголовніше, що через усю книгу проходить дух головної цінності кожного американця – родини. Родинний затишок, постійна присутність рідних у житті кожного героя – ось визначальна риса книг про Кейті.
Коли дивишся збоку, побіжно, навіть не одразу віриться, що біля витоків американського добробуту і міцного суспільства стоїть саме міцна родина. Адже книга «Що зробила Кейті» оповідає про середину ХІХ ст., коли Американська держава саме ставала на ноги. Стосунки в родині, братні та сестринські узи виявляються тим стрижнем, що дає змогу розвиватися людині і всьому суспільству. Мабуть, саме нині пора видати в Україні цю книгу, коли так потрібно повернути твердий ґрунт під ногами, втрачений за довгі десятиліття бездуховності. Міцна родина, тепло людських взаємин, віра у Добро – все це чудово змалювала Сьюзен Кулідж, усе це просто і зрозуміло. Читаєш і думаєш: ось як воно має бути…

P.S. Книга про Кейті з’явилася у Видавництві Старого Лева за назвою «Невгамовна Кейті», адже дівчинка невгамовна і непосидюча, як той коник-стрибунець. Продовження – «Невгамовна Кейті в школі» — чекатимемо уже незабаром.

Володимир Чернишенко

Перекладач з англійської мови книжок Р. Кіплінґа, Дж. Вілсон, С. Кулідж та ін. Кандидат біологічних наук. Незалежний критик.