Остап Сливинський. Про «покоління Павликів Морозових», «психологію ябеди» та громадянське суспільство (Критика)

Вчорашній ФБ-пост Нелі Ваховської про «покоління Павліков Морозових», яке твориться в постмайданній Україні, та «лібералів, які “на Майдані стояли” проти зростання авторитаризму, а сьогодні закликають громадськість писати в СБУ з усіх можливих питань», підняв проблему, яка здається мені дуже актуальною.

Траплялося чути від деяких «колишніх співвітчизників», що, наприклад, Канада – це «країна ябед», де існує звичай повідомляти в поліцію чи різні служби з приводу найдрібніших інцидентів. «А пагаваріть?» – обурюється душа «колишнього співвітчизника». Не знаю, що там в них у Канаді, можливо, це дійсно страшна країна, де втрачено рештки навичок міжлюдської комунікації. Але мені здається, що це інфантильне поняття «ябеди» – одна з речей, які чітко відділяють тоталітарну свідомість від громадянської.

Продовження – тут.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики