Літературознавиця Елеонора Соловей відзначила ювілей

 

duh-i-litera.com

Елеонора Соловей — українська літературна критикиня, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка, членкиня  Національної спілки письменників України та Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу.

Елеонора Степанівна народилася 8-го вересня 1944 року у с. Верхні Хологори Бричанського району в Молдові. Закінчила Чернівецький університет та аспірантуру Літературного інституту ім. Горького. До 2012 року була провідний науковим співробітником відділу компаративістики Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Елеонора Соловей —  автокра літературно-критичних книжок про Володимира Луговського, Ларису Рейснер та ін. Дослідниця української філософської лірики, зокрема творчості Володимира Свідзінського.

2007 року Елеонора Соловей отримала премію імені Василя Стуса за копітку працю, пов’язану з поверненням в українську літературу одного з улюблених поетів Стуса, «тихого модерніста» (визначення належить Костянтину Москальцю) — Володимира Свідзінського, зокрема за повне коментоване видання творів Свідзінського у двох томах (видавництво «Критика») і першу монографію про поета «Невпізнаний гість. Доля і спадщина Володимира Свідзінського» («Наукова думка»). Василь Стус ставив Свідзінського в один високий ряд із Рільке і Гете і навіть написав статтю про цього поета «Зникоме розцвітання», але офіційне літературознавство дуже довго відтирало цього першорядного поета на марґінеси, чинило опір його поверненню. 2008 року нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.

З грудня 2016 року  літературознавиця отримала членство у Комітеті з Національної премії України імені Тараса Шевченка.У липні 2018 року підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.

ЛітАкцент

Улюблений сайт літературної критики