Біографістика, гастрономія і жіночий погляд на історію

Як цікаво та корисно провести один із вечорів цього тижня? Або навіть кілька? Традиційна добірка небуденних подій для тих, хто полюбляє історію.

 

Надихнутися на створення історичного оповідання про наші 20-ті

ілюстрація Ольги Петрової до поеми “Гофманова ніч” в Антології української поезії угорською мовою (Будапешт—Ужгород, 1971)

…1928 року у присутності завсідників Будинку літератури імені Блакитного і своїх колег по перу Микола Хвильовий, прочитавши поему Миколи Бажана «Гофманова ніч», «буквально упав до ніг» автора, якому тоді щойно виповнилося 24 роки. А незабаром з’явилося перше число нового альманаху «Літературний ярмарок», де анонсувався вихід «Гофманової ночі» у наступному номері. Так поема побачила світ на початку 1929-го, 90 років тому.

Бажанів образ Гофмана цілком вписувався у концепцію розвитку української літератури (та й ширше — мистецтва), яку вимріяв і прагнув втілити в життя Микола Хвильовий, засновник ВАПЛІТЕ — такого собі Серапіонового братства наших 20-х.

До розмови про Гофмана, «Гофманову ніч», а також про експресіонізм як стильову рису поеми й одну із течій європейського мистецтва ХХ століття запрошені:

  • літературознавиця Ярина Цимбал
  • мистецтвознавець Дмитро Горбачов
  • театрознавиця Ганна Веселовська
  • кінознавиця Анна Онуфрієнко.

Уривок з поеми прочитає актор Віктор Штефан.

По яких «корчмах без вивіски» блукали наші улюблені митці 20-х і де черпали своє натхнення — дізнаємося вже цього четверга, 21 листопада 2019 року.

«Знайомий дім з шухлядками кімнат» чекає на вас о 17:00
за адресою: вул. Терещенківська, 5, кв. 5 (3-й поверх)

Вхід — за музейним квитком.

Деталі тут.

 

Попліткувати про Віктора Петрова (Домонтовича) – інтелектуала та розвідника


Книгарня «Є» запрошує на лекцію Ірини Пасько «Віктор Домонтович: письменник, розвідник, інтелектуал з Дніпра», яка відбудеться 19 листопада. Початок – 18:30.

Місто Дніпро завжди було передовим – і не лише в ракетобудуванні, але й у літературі. Дніпро – мала батьківщина українського інтелектуального роману, адже саме звідси родом двоє його засновників – Валер’ян Підмогильний і Віктор Домонтович. Хто ж він насправді – Віктор Домонтович? Інтелектуал, що став одним з попередників структуралізму? Письменник з багатьма псевдонімами, який іронізував з любовних пригод класиків, а сам закрутив роман з дружиною друга? А, можливо, розвідник, що в окупації носив німецький мундир, але отримав Орден Вітчизняної війни?

Ірина Пасько – кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, учасниця і фіналістка І і ІІ конкурсу історичного оповідання “ProМинуле”

Адреса Книгарні «Є»:
м. Дніпро
проспект Д. Яворницького, 55
(вхід з вул. Січових Стрільців).
Тел.: (056) 787-17-19.
Вхід вільний.

Послухати про українську гастрономічну культуру XVII-XVIII століть

Проект “Локальна історія” започатковує цикл лекцій “Lochistoricum”, в межах якого запрошені спеціалісти будуть розповідати про історичні цікавинки, курйози та давній побут українців.

Відкриває цикл лекція Олексія Сокирка “За козацьким столом: кулінарна мандрівка в Гетьманщину XVII-XVIII століть”, що відбудеться 20 листопада о 18.30 в бібліотеці Іваничука (м. Львів, площа Ринок, 9)

Кухня часів Гетьманщини традиційно ототожнюється з салом, борщем і варениками, а козацькі учти – із сенами, колоритно описаними Котляревським та Квіткою-Основ’яненком. Що саме в цій візії є правдою, а що стереотипами? Чи справді в старосвітській Україні їли сало й борщ? Як готували шампіньйони та безе на гетьманських бенкетах? Чому традиційна кухня завжди є ворогом дієти? Як рятувалися від переїдання та похмілля? Авторська лекція кандидата історичних наук Олексія Сокирка (Київський національний університет ім. Шевченка) про несподівані сюжети української традиційної гастрономії!

ЩО: лекція Олексія Сокирка “За козацьким столом: кулінарна мандрівка в Гетьманщину XVII-XVIII століть”

ДЕ: Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Рогмана Іваничука (площа Ринок, 9)

КОЛИ : 20 листопада о 18.30
Деталі тут.

Обговорити сучасну українську біографістику

Книгарня «Є» та видавництво «Навчальна книга – Богдан» запрошують на презентацію нових книг із серії «Ім’я на обкладинці», що відбудеться 20 листопада.

Імена на обкладинках – це серія книг видавництва «НК – Богдан», у якій постаті з підручників історії з сухої біографії на кілька рядків перетворюються у реальних людей, долею яких переймаєшся, якими захоплюєшся або ж, навпаки, – які викликають лише негатив, але у будь-якому випадку, заставляють читача з головою поринути у хитросплетіння своїх життів. На цих сторінках історичні постаті оживають. Українські автори презентуватимуть нові книги про тих, хто залишив вагомий відбиток на українській та світовій історії, письменники розкажуть про пошуки натхнення у тих, про кого пишуть та поділяться деталями із життя своїх персонажів, які існували, творили та змінювали життя навколо себе за своїх часів та незмінно продовжують бути на устах і по нині.

Книжки: Олена Ходюк «Гремислава», Лана Перлулайнен «Марина Мнішех : Імператриця смути», Сергій Синюк «Улас Самчук: ескізи до творчого портрета», Андрій Жив’юк «Репортажі з Карпатської України».

Адреса Книгарні «Є»:
м. Львів
просп. Свободи, 7.
Тел.: (032) 235-73-68.
Вхід вільний.
Деталі тут.

Подивитися на Львів періоду війн і революцій 1914–1921 років очима жінок

Велика війна і динамічна атмосфера Львова прискорили скасування обмежень, які накладали на жінок консервативне галицьке середовище і традиційні практики довоєнного суспільства. Для жінок стали відкритими ті сфери діяльності, які раніше були табуйовані громадською думкою. Самі жінки не завжди були до цього готові, ставилися до нових можливостей з обережністю. У просторі міста львів’янки реалізовували себе через освіту, суспільну працю, професійну та культурну діяльність. Були й такі, які опинилися в соціальних низах. Воєнний Львів „примирював” між собою жінок різного соціального походження, стирав ворожість і неґативні уявлення про жінок з села. Взаємодопомога часто допомагала виживати як містянкам, так і селянкам. Водночас міжнаціональна напруга в місті активізувала жіночі ініціативи, привносила елемент змагальності. Попри зіткнення ідентичностей, війна показала, що благодійність і громадський рух були територією єдності, а не зіткненням інтересів. На першому місці було життя людини, а найбільшим бажанням – закінчення війни.

На лекції йтиметься про різні простори воєнного Львова і про місце в них жінок. Місто очима жінок суттєво відрізнялося від того, як ми звикли його бачити крізь призму усталених історичних описів.

Лекторка: Мар’яна Байдак, к.і.н., наукова співробітниця Інститут народознавства НАН України, наукова співробітниця проекту Локальна історія, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії.

21 листопада (четвер), 19.00;
Львів, вул. Театральна,11 (вхід з просп. Свободи);

Деталі тут.

Довідатися, чи можливо було втекти від більшовиків, живучи на Волині у кривавому ХХ столітті

Книгарня «Є» і Видавництво «Темпора» запрошують на презентацію книжки Ярослава Середницького «Пані Льоля: втекти від більшовиків». Захід відбудеться 21 листопада. Початок – о 18:30.

Це груповий портрет родини Ярослава Середницького на тлі доби. Приватна історія, вписана в контекст трагічних подій ХХ століття, набуває особливого звучання завдяки поєднанню документальності викладу зі зворушливою інтонацію оповіді про труднощі збереження національної ідентичності, та й просто людської гідності, про існування в умовах необхідності вибору меншого з двох лих – поміж більшовицьким і польським, а згодом радянським і нацистським режимами.

Пані Льоля – авторова рідна тітка, Людмила Шемчук-Абсторська. Ровесниця ХХ ст., вчителька Української гімназії у Волочиську на Поділлі змогла втекти від більшовиків у червні 1920 р. Романтичні події того періоду змінилися в її житті драматичними. До Польщі через кордон перебігли її молодші брат і сестра, яким у Совєцькій Україні загрожував перший Голод 1921–1922 рр. У книжці описано, як склалося життя втікачів від більшовиків у родині військового осадника, відставного капітана артилерії Війська Польського Артура Абсторского. Як їм вдалося зберегти українську ідентичність завдяки чоловікові, а також жителям волинського села Великі Загайці, повітового міста Кременця і столиці Західної України – Львова. Як велося їхнім родичам, що перебували в кінці 20-х – на початку 30-х років у Совєцькій Україні. Як жили члени родини Ярослава Середницького під час двох розв’язаних більшовиками воєн і під пануванням тоталітарних режимів – першого та другого совєцьких і німецького, від яких, за даними американського професора Тімоті Снайдера, загинуло 14 мільйонів цивільних осіб. Як уціліла Людмила Шемчук під час операції Армії Крайової «Буря» у Львові в липні 1944 року. І як авторові родичі поповнили число втікачів від більшовиків – у Польській армії генерала Владислава Андерса, Німеччині, Польщі й на рідній українській землі.

Книжка увійшла в довгий список премії BBC.

Ярослав Середницький – автор книжок «Павло Шандрук. Перша світова війна і три російсько-українські війни», «Генерал Павло Шандрук і антигітлерівська військова опозиція», «Павло Шандрук. Вереснева кампанія 1939 року», «ПУМА–“Дромедар”. Абвер : у 2-х книгах». Ккандидат хімічних наук, завідувач лабораторією ДП Інженерний Центр «Техно-Ресурс» НАН України, м. Львів.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

Адреса Книгарні «Є»:
м. Львів, просп. Свободи, 7.
Вхід вільний.
Деталі тут.

Джерела фото: Facebook, blog.yakaboo.ua.

Ольга Петренко-Цеунова

Навчалася в Києво-Могилянській академії. Любить читати і говорити про книжки, тому стала філологинею. Любить вдосконалювати тексти (які, за постструктуралістами, і є світом), тому стала редакторкою. Любить подорожі у просторі й часі, тому координує проект історичної прози "ProМинуле"