Чому музика не заграла: рецензія на роман Богдана Коломійчука «Моцарт із Лемберга»
Через те, що важливі ідеї так і залишились пунктирно окресленими, складається враження недопрацьованого, нашвидкуруч зліпленого роману
Рецензії
Раби роду: рецензія на роман «Посол мертвих» Аскольда Мельничука
Щільні тексти Аскольда Мельничука потрібно читати повільно
«Дитя землі» Сйона: чесно про головне
Сйон – одне з найвідоміших у світі облич культури Ісландії
Держава, якої немає: рецензія на книгу Войцеха Ґурецького «Абхазія»
«20% території моєї країни окуповані Росією» – такий напис я щодня бачу на сторінках моїх грузинських друзів у Фейсбуці
Як я руйнував Імперію
Важко обмежити коло потенційних читачів книжки
Життя, смерть та інші технології
…Хтозна, може черговий роман Дена Брауна писатиме штучний інтелект?
Помста нердів: рецензія на книжку Аліни Штефан «Літо довжиною в ДНК»
В останні роки популяризація науки в Україні — справа виживання самої науки
Дімітре Дінев: Людина як дорогоцінний камінь
Родинна сага – жанр для повільного читання
Канон-іконостас-365: книжка Ганни Улюри
Це аж ніяк не хрестоматія і не переказ трьохсот шістдесяти п’яти романів
А то не всюди таґ є, як тутай
«Mox nox» – постапокаліптична фантазія